Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Молода муза. Випуск 1
Вишиванка. Число 4
Ігор Проценко. Мої дороги
М.Братан. Парасолька йде по місту
Анатолій Суганяк. Атом любові
Голос Батьківщини

Каляка М. Інтелігенція ще скаже своє слово // Фенікс-Таврія. - 1992. - 12 берез.

Каляка М. Інтелігенція ще скаже своє слово // Каляка М.М. Збуджені альманахом «Степ»: Нариси. — К.– Херсон: Просвіта, 2012. — С. 24-26.

Інтелігенція ще скаже своє слово

Ще не вмерла України ні слава, ні воля,

Ще нам, браття-українці, усміхнеться доля...

(Національний гімн України)

 

Минуло понад два місяці, як у колишньому Будинку політосвіти відбулася скороспечена конференція творчих працівників Херсонщини. За цей період у місцевих газетах видруковано не одну статтю. Та, як на мене, широко розкрити задум зібрання не вдалося. Як не вдалася сама зустріч, яку представили авторитетним форумом.

Уся інформація і, особливо, дуже вичурно-гарні статті Л. Федоровської, не торкнулися, на мій погляд, головної теми — для чого відбулося оте зібрання? А конференція проводилася в переддень всеукраїнського референдуму, коли вирішувалася доля усього українського народу і не тільки його, а й усіх, хто живе й працює з нами.

Я не покинув залу, як це демонстративно зробила одна з немолодих письменниць, хоча й мені було нудьгувато і мені не дуже сподобався виступ поета Василя Шаройка, колишнього партійного діяча місцевої письменницької організації. Та сьогодні кожен має право на свій виступ і може говорити те, що у нього на думці. Що ж, будемо звикати і не тільки звикати, а й сприймати, як належне.

Отже, повторюю, говорилося багато. Але, майже, жодного слова про наш власний родовід, про силу і занепад української мови. Ніхто не згадав ні про легенди і міфи рідного краю, вже не кажучи про історію минулу, сучасну й подальшу. Дивився я на обличчя людей і ніяк не міг зрозуміти — для чого зібрана інтелігенція? Та ще й у робочий час. Партійні конференції проходили у суботу, а зараз... відірвали од роботи? Про що говорилося? Про виробничі справи: коли ремонтуватимуть приміщення театру, як поповнюється бібліотека, про зарплату... і ніхто не спромігся замовити слова про усю інтелігенцію. Як вона живе? Чим живе? Не згадали і про найбільш численну інтелігенцію: інженерів, техніків заводів і установ, про інтелігенцію сіл, районних центрів. Майже не згадувалося, що робити медикам, юристам, працівникам газет і радіо під час референдуму.

Ніхто й голосу не подав про херсонське обласне товариство “Знання”. Чим воно займається? Яку справу веде? Не було мови й про об’єднання інтелігенції, щоб у повній мірі віддавати свій інтелект і розум народові. Активно підключатися до лав Товариства Української мови ім.Т.Шевченка “Просвіта”, або запрацювати в новостворених демократичних партіях та доброчинних громадських організаціях.

А роботи — ой скільки! Найголовніше завдання — почати розвінчувати старі стереотипи нашого мислення, що “без Москви ми не туди і не сюди”.

Ці збори, як відомо, одержали в херсонців не дуже високу оцінку. Це не дивно, бо протягом багатьох років у нас розвивалась замкнутість розумових здібностей, адже визнавались лише напрями з’їздів і конференцій і набирали ми окреслення звичаїв, одного смаку, бо вільний розвій, людські цінності стали для усіх справжнім ворогом.

А так хотілося, щоб тепер кожний інтелігент запрацював по-новому, щоб міг вийти із закомплексованого буденного життя, піднявся вище меж “моя хата з краю”, глибше, більше наповнив себе людським духом, зворушив внутрішній спокій, полишив скорятися полохливості, підняв голову й пішов до ідеалу вільного, незалежного і відважного існування. Гадаю, що кожен усвідомить, що без утвердження державної незалежності ніхто не зможе в повну міру реалізувати свою професійну мету. Необхідно усім загалом, уже зараз, з повною віддачею, розбудовувати нашу національну самосвідомість, підняти на новий щабель наше національне життя.

Ось про що мені тоді хотілося почути на тих перших зборах інтелігенції Херсонщини. Тому пропоную знову зібрати і вже в нових умовах, в умовах незалежної держави, з новим ритмом духу, поговорити про сьогоднішні реалії, течії — і про державність, і приватизацію, майбутній уклад життя, про наші життєві сили. І куди ми йдемо? І який соціальний розвій чекає нас у незалежній самостійній Україні?

Тож, культурні верхи Херсонщини, до роботи, до зустрічі!

(Надруковано в газеті «Фенікс-Таврія», 12.03.1992) 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 121 книг;
1,513 статей;
345 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (8)