Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Олег Олексюк. Затуманені плачем
Микола Швидун. Ти до мене прийшла
Микола Каляка. Збуджені альманахом “Степ”
Микола Братан. Голодна кров
Валентин Плаксєєв. Лети, моя пісне, лебідкою!
Алла Флікінштейн. Перша сотня
Торішній сніг

На дитячій хвилі

Торішній сніг

Анничка не раз чула, як сусід - дідусь Кирило - заглядаючи до поштової скриньки, невдоволено мурмотів чи скаржився сам собі:

- Ну й побратим у мене. Ну й Панас. Усю війну пліч-о-пліч пройшли і стільки всього пережили... Та хоча б якусь вісточку прислав... Як був мовчуном, так і досі мовчить. Скільки не пиши йому - не відповість. Бо, бачте, він людина діла, а не слова... Хоч би листівку прислав, як там йому ведеться... Та від нього снігу торішнього не діждешся - не те що листівки!..

Тільки те нібито ображене бурмотіння щось не дуже походило на образу. Дідусь Кирило аж наче сяяв, коли згадував про друга. І згорблена постать ніби вирівнювалась. Дід аж молодшав, світлішав очима. Бо ж перед ним поставала далека-далека юність...

Анничці з тих дідусевих нарікань чомусь завжди вирізнялась думка про торішній сніг. Що то за дивина? От би де-небудь дістати та принести старенькому сусідові. От би він, певно, зрадів!

Анничка довго думала-гадала, де б то розжитись торішнього снігу. Та й питає якось свого батька:

- Татусю! А в тебе на роботі нема торішнього снігу? Ну хоч трішечки...

Батько, який працював на якомусь дуже важливому складі, де, як казали, хіба що пташиного молока немає, автоматично відповів:

- У нас усе тільки свіже, торішнього не тримаємо...

Анничка більше й не запитувала. Хоча не так уже й довго втримувалась і взялася за неньку.

- Матусенько! А торішній сніг дуже гарний? Який він із себе?.. Завжди заклопотана мати, не зовсім дочувши, швиденько відповіла:

- Сніг? Та який же він, дитинко, білий-білий... А ти хіба не пам'ятаєш? Того року зима хоч і була дуже тепла, але якось сніжок випадав...

- Ой, мамо, я тоді була ще зовсім маленька. Це тепер я доросла і вже нічого не забуваю...

Не доказавши того, що мала ще сказати, Анничка побігла до сусідової скриньки, патичком підняла кришку і скрушно зітхнула:

- Знову нема...

Так прийшов листопад. Зранку трішки всніжило. Але земля була ще теплою, тож за якісь півгодинки від снігу й сліду не лишилось. Хіба де-не-де на дахах з металевим покриттям холодний вітерець затримав трохи процес танення. Але ось усміхнулось сонечко і від цих білявих плям лишились тільки мокрі сліди. Сонечку, мабуть, хотілось зазирнути до поштової скриньки дідуся Кирила. Але та знаходилась у затінку і тільки біліла чимось з-під задертої бешкетливим вітерцем кришки.

Мала Анничка, ледь прокинувшись і одягнувшись, хотіла одразу ж майнути на вулицю. Але мати її затримала й убрала тепліше, бо ще донечку ненароком Рева схопить. Буде тоді рюмсати.

Але Анничка ніяких Рев боятись не збиралась. Вона прудко вибігла з хати - і одразу ж погнала до сусідової скриньки. Ще здалеку вона помітила, що в скриньці щось біліє. Але вітер-пустун дмухнув - і кришка зачинилась. Анничка нетерпляче схопила патичок, підняла кришку - і ледве не зомліла від радощів: ось він, довгожданий....

- Дідусю Кириле! - за мить розітнувся її дзвінкий крик,- дідусю Ки-риле! - метнулась дівчинка до сусідської хати.

А коли старий показався у вікні та подивовано визирнув з кватирки, Анничка на всю потужність своїх голосових зв'язок, засапавшись, закричала:

- Діду-сю... Кири-ле... Торіш... Торішній сніг... Вам прислав.... Ваш друг...

 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)