Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Алла Флікінштейн. Перша сотня
Анатолій Суганяк. Атом любові
Микола Швидун. Стою на перехрестi
Іван Немченко. Шлях на Снігурівку
Ігор Проценко. Вечірні вогні
Вишиванка. Число 1
Торішній сніг

На дитячій хвилі

Торішній сніг

Анничка не раз чула, як сусід - дідусь Кирило - заглядаючи до поштової скриньки, невдоволено мурмотів чи скаржився сам собі:

- Ну й побратим у мене. Ну й Панас. Усю війну пліч-о-пліч пройшли і стільки всього пережили... Та хоча б якусь вісточку прислав... Як був мовчуном, так і досі мовчить. Скільки не пиши йому - не відповість. Бо, бачте, він людина діла, а не слова... Хоч би листівку прислав, як там йому ведеться... Та від нього снігу торішнього не діждешся - не те що листівки!..

Тільки те нібито ображене бурмотіння щось не дуже походило на образу. Дідусь Кирило аж наче сяяв, коли згадував про друга. І згорблена постать ніби вирівнювалась. Дід аж молодшав, світлішав очима. Бо ж перед ним поставала далека-далека юність...

Анничці з тих дідусевих нарікань чомусь завжди вирізнялась думка про торішній сніг. Що то за дивина? От би де-небудь дістати та принести старенькому сусідові. От би він, певно, зрадів!

Анничка довго думала-гадала, де б то розжитись торішнього снігу. Та й питає якось свого батька:

- Татусю! А в тебе на роботі нема торішнього снігу? Ну хоч трішечки...

Батько, який працював на якомусь дуже важливому складі, де, як казали, хіба що пташиного молока немає, автоматично відповів:

- У нас усе тільки свіже, торішнього не тримаємо...

Анничка більше й не запитувала. Хоча не так уже й довго втримувалась і взялася за неньку.

- Матусенько! А торішній сніг дуже гарний? Який він із себе?.. Завжди заклопотана мати, не зовсім дочувши, швиденько відповіла:

- Сніг? Та який же він, дитинко, білий-білий... А ти хіба не пам'ятаєш? Того року зима хоч і була дуже тепла, але якось сніжок випадав...

- Ой, мамо, я тоді була ще зовсім маленька. Це тепер я доросла і вже нічого не забуваю...

Не доказавши того, що мала ще сказати, Анничка побігла до сусідової скриньки, патичком підняла кришку і скрушно зітхнула:

- Знову нема...

Так прийшов листопад. Зранку трішки всніжило. Але земля була ще теплою, тож за якісь півгодинки від снігу й сліду не лишилось. Хіба де-не-де на дахах з металевим покриттям холодний вітерець затримав трохи процес танення. Але ось усміхнулось сонечко і від цих білявих плям лишились тільки мокрі сліди. Сонечку, мабуть, хотілось зазирнути до поштової скриньки дідуся Кирила. Але та знаходилась у затінку і тільки біліла чимось з-під задертої бешкетливим вітерцем кришки.

Мала Анничка, ледь прокинувшись і одягнувшись, хотіла одразу ж майнути на вулицю. Але мати її затримала й убрала тепліше, бо ще донечку ненароком Рева схопить. Буде тоді рюмсати.

Але Анничка ніяких Рев боятись не збиралась. Вона прудко вибігла з хати - і одразу ж погнала до сусідової скриньки. Ще здалеку вона помітила, що в скриньці щось біліє. Але вітер-пустун дмухнув - і кришка зачинилась. Анничка нетерпляче схопила патичок, підняла кришку - і ледве не зомліла від радощів: ось він, довгожданий....

- Дідусю Кириле! - за мить розітнувся її дзвінкий крик,- дідусю Ки-риле! - метнулась дівчинка до сусідської хати.

А коли старий показався у вікні та подивовано визирнув з кватирки, Анничка на всю потужність своїх голосових зв'язок, засапавшись, закричала:

- Діду-сю... Кири-ле... Торіш... Торішній сніг... Вам прислав.... Ваш друг...

 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 115 книг;
1,417 статей;
327 авторів.

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Яндекс.Метрика


Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2013-2014 (4) 2014-2015 (10)