Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Анатолій Суганяк. Атом любові
Анастасьєв А., Лепешко В. Звідси починається Вітчизна
Микола Василенко. Сердце - не камень
Олег Лиховид. Політичний компас виборця
М.Братан. Парасолька йде по місту
Любов Єрьомічева. Пісня надії
Іван Олександрович Мар’яненко

Іван Олександрович Мар’яненко (Петлішенко) вважається останнім з театру корифеїв [20, с.15]. Народився він 9 червня 1878 року на хуторі Сочеванів біля с.Мар’янівки Витязівської волості Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (нині – Бобринецький район на Кіровоградщині).

Батько Івана – Олександр Петлішенко – доводився зведеним братом Маркові Кропивницькому. Але мешкав разом зі своєю матір’ю. Лука Кропивницький зі своєю дружиною мали шлюбних дітей: Марка, Володимира та Галину. З волі батька, який не цурався незаконнонародженого Олександра й дбав про його майбутнє, хлопчина потрапив до Миколаївського реального училища на повний пансіон. І тільки несподівана смерть Луки Кропивницького обірвала його навчання й змусила повернутися на село в ролі байстрюка. Відтак саме в родині “безбатченка” Олександра Петлішенка та його обраниці-молдаванки Євдокії Горбулг і побачив світ Іван, хлопчик, що прославить свою Мар’янівку, ставши визначним актором і понісши у світи в своєму мистецькому псевдонімі назву цього села.

Турботу про Івана та його молодшого брата Марка взяв на себе їхній дядько М.Кропивницький, прилучивши до театральної справи.

Тож у 1895-1899 рр. Іван Мар’яненко (Петлішенко) виступає в Товаристві українських артистів під керівництвом М.Кропивницького, у 1899-1906 рр. у трупах під антрепризою О.Суслова та Ф.Волика, з 1906 року – в Театрі М.Садовського.

У 1915-1916 рр. діяло Товариство українських акторів під орудою І.О.Мар’яненка з участю М.К.Заньковецької та П.К.Саксаганського. Пізніше митець працював у Національному зразковому театрі (1917-1918), Державному драматичному театрі, згодом перейменованому на Перший театр Української Радянської Республіки імені Т.Г.Шевченка (1918-1923), Мистецькому об’єднанні “Березіль” (1923-1933), а найдовше – з 1934 по 1958 рік – на сцені Харківського академічного українського драматичного театру імені Т.Г.Шевченка.

У виставах за творами корифеїв українського театру він грав ролі найрізноманітніших героїв: у п’єсах М.Кропивницького – Семен (“Дай серцю волю, заведе в неволю”), Борис Горнов (“Доки сонце зійде, роса очі виїсть”), Андрій Когут (“Глитай, або ж Павук”), Роман (“Дві сім’ї”), Писар (“По ревізії”), Василь (“Зайдиголова”), Гарасим (“Чмир”), Влас, Писар і Загрива (“Олеся”), у М.Старицького – Софрон і Степан (“Маруся Богуславка”), Богдан, Тиміш, Сулима, Кисіль та Богун (“Богдан Хмельницький”), Потап, Гриць і Хома (“Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”), Михайло (“Не судилось”), Квітка (“Талан”), Антось (“Оборона Буші”), Сашко (“Крути, та не перекручуй”), Антін (“Кривда й правда”), Василь, Денис та Другий сват (“Циганка Аза”), Подорожній (“Зимовий вечір”), Братковський (“Остання ніч”), у І.Карпенка-Карого – Панас (“Наймичка”), Опанас та Олекса (“Бурлака”), Гнат (“Безталанна”), Націєвський та Омелько (“Мартин Боруля”), Пиво-Запольський (“Гандзя”), Денис, Тарас і Староста (“Бондарівна”), Мирон (“Понад Дніпром”), Сава, Гнат Голий та Потоцький (“Сава Чалий”), Михайло, Іван і Терешко (“Суєта”), Хвиля (“Житейське море”), Віталій (“Чумаки”), Франц (“Батькова казка”), Граф (“Паливода ХVІІІ століття”), Станіслав (“Судженого конем не об’їдеш”), Данило (“Розумний і дурень”), Феноген (“Хазяїн”), Софрон (“Прислужники”), Юліан і Платон (“Лиха іскра поле спалить і сама щезне”).

Слід відзначити й численні екранні роботи І.Мар’яненка – ролі в стрічках “Наймичка”, “Наталка Полтавка”, “Труп № 1346”, “Злива”, “Фата моргана”, “Коліївщина”, “Прометей”, “Любов на світанні”. Ряд фільмів було знято на Одеській кіностудії.

Виступав митець і в якості письменника, мемуариста, театрознавця. Він є автором книг “Минуле українського театру” (1953), “Сцена, актори, ролі” (1964).

Помер І.Мар’яненко 4 листопада 1962 року в Харкові.

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 117 книг;
1,508 статей;
343 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (8)