Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Братан. Їде батько Махно
Вісник Таврійської фундації. Випуск 11
Ігор Проценко. Мої дороги
Вісник Таврійської фундації. Випуск 5
Микола Братан. Танго над лиманом
Молода муза. Випуск 1
Голодомор в Україні: причини та наслідки
(1932-1933)
Діти - жертви голодомору

Зміст

Голодне лихоліття, яке випало на долю українського народу, найболючіше зразило дітей. Вони виявилися найменш захищеними, не брали участі у колгоспному виробництві, а відтак не одержували рятівних 100-300 грамів хліба на працюючого. За переписом 1926 року , діти віком до 14 років становили 38 % сільського населення, тобто більше його третини. Дітей віком до 4 років виявилося 16% - тобто у голодний 1933 рік їм мало виповнитися по 10 років. Та не судилося.

Соціально-економічні експерименти тоталітарного режиму над селянами, масові репресії проти інтелігенції, хижацьке розкуркулення і голод викликали нову хвилю безпритульних дітей. Великими юрбами, ніби голодні гольченята, зліталися вони до великих міст за порятунком, а виснажених голодуванням немовлят приносили батьки. Голод фактично розпочався з весни 1931 року.

Досить скрутно почували себе діти, вчителі, батьки. Ось що писали учні Печірської школи Брацлавського району на Вінничині до ВУЦВКу в листопаді 1931 р.: "Просимо у Вас допомоги, бо ми пропадаємо з голоду. Нам треба вчитися, а ми з голоду не можемо по світу ходити. Всі пухнемо з голоду, бо працювати ми не можемо, а хліб дають тільки тим, хто має трудодні. Скоро наближаються жовтневі свята, нам треба радіти, а у нас з голоду в очах пожовкло, в шлунку болить від того сміття, яке ми зараз їмо, бо у нас забрали не тільки хліб до зернини, а і картоплю, квасолю і все, що можна їсти. Ми радіємо, що радянська влада не дасть нам загинути".

Жахливими випробуваннями для підлітків став 1932 рік, упродовж якого масово гинули діти у містах і селах. У кожному з 55 тис. сіл помирали сотні дітей, а скільки було ненароджених, фізично і духовно понівечених. Селян довели до того стану, що батьки забивали своїх дітей, аби прогодувати людським м'ясом інших, які зосталися. Наприклад, у 1932 р. селянка з Вінницької області зарізала 3-річного сина, а його м'ясо обміняла на яйця у сусідів. Випадки канібалізму стали частими у наступному, 1933 р. Зокрема, у селі Руде Володарського району Київської області у лютому 1933 р. мати залишила трьох дітей, а сама вийшла. Двоє з них - хлопчик і дівчинка вбили молодшу сестру, відрізали їй голову і сирим їли м'ясо своєї жертви-сестри.

Жахливі картини голодомору зберегли архіви і спогади очевидців. Вони опубліковані на сторінках періодичної преси, а також вміщені у збірниках документів і матеріалів. З'явилися перші художні твори. Невимовним болем сповнені слова селянки Христі, яка збожеволіла від усвідомлення факту людоїдства. Страхітливі картини голодомору постають у поемі Миколи Руденка "Хрест". У голодному мареві, крізь сльози і жах. Божевільна Христя промовляє:

А я діточок побила,
До схід сонця поварила,
Трактористу-молодцю
Наварила холодцю:

Їж, Іване! Пий, Іване!
Хай коханнячко не в'яне!
Тиж казав: якби сама...
Подивись дітей нема.

Їж, коханий, не барися,
Виплюнь пальчики Орисі.
Від синів та від дочок
Тільки жменька кісточок.
Душі їх пішли до раю.
Я ж останки позбираю.
Та й землиці їх віддам.
Всі ми будемо отам.

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)