Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Олексюк О.В. Поетика творів Миколи Братана
Іван Немченко. Військова хитрість
Нариси з історії Бериславщини. Випуск 9
Голос Батьківщини. Випуск 5
Іван Немченко. Квітка України
Анатолій Дунаєв. Жива любов, жива
с. Червона Поляна

 

Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932-33 років в Україні
у с. Червона Поляна

 

Історична довідка с.Червона Поляна

Село Червона Поляна засноване в 1921 році переселенцями з сіл Чаплинка, Кардашинка та Костогризово.

Налічувалося 50 дворів, які були розділені на кущі для спільного обробітку землі. В 1923 році було утворено СОЗи з поділом землі 2,5 га землі на члена сім'ї.

В 1929 році СОЗівці організували сільгоспартіль "Червона культура", яку очолив Житченко Андрій Іванович. Обробляти землю було важко, не було сільськогосподарських машин. Урожайність була низькою. Озимої пшениці збирали по 8ц з гектара.

В 1931 році артіль купила перший трактор "Фордзон", а пізніше ще одержала трактор "Ольпуль". Артіль проіснувала до 1936 року.

Головою артілі був комуніст Чухрай Аким Іванович. В період Голодомору 1932-1933 років варили юшку для працівників артілі та членів їх сімей. Їжа була низькокалорійною, її не вистачало, люди були виснажені, пухлі, але виживали.

В 1936 році колгосп назвали ім. Вегера на честь секретаря обкому.

Матеріали надані Червонополянською сільською радою

 

 

Гладарьова Анастасія Федотівна, 1928 р.н.

Під час голодомору сім'я проживала в с. Федорівка. В сім'ї було одна дитина. Батько Мартинов Федот Сидорович. Під час голоду я була дуже маленькою, тому мало що можу пригадати. Їжі вдосталь не було цінували кожну крихту хліба. Також пам'ятаю, як чужі люди ходили по під двори і просили їсти.

 

Гуляєва Галина Леонтіївна

Народился 18 лютого 1927 року в селі Кардашинка Голопристанського району Херсонської області в сім'ї середняка. У сім'ї Тригубів Леонтія Костянтиновича та Марії Іванівни було 5 дітей. Сім'я мала корову, коня, поливальну машину.

Батько вирівнював піщані кучугури, готуючи землю своїм синам. Мати займалася домашнім господарством та виховувала дітей.

Період колективізації болісно згадується Галиною Леонтіївною. У сім'ї забрали коня, поливальну машину, а за небажання вступати в колгосп (через страх перед невідомим) батько ледве не поплатився життям.

Для того, щоб прогодувати своїх дітей та дружину Леонтій Костянтинович змушений був продати деякі речі, цінності. Одного разу батько повертався додому через кучугури, його пограбували, забравши все, що він ніс сім'ї.

Змучений недоїданням батько занеміг. Тоді мати, Марія Іванівна, щоб врятувати сім'ю від смерті, просила свого брата, Чухрая Якима, який був головою колгоспу села Червона Поляна, забрати їх до себе.

Так сім'я Тригубів опинилася в селі Червона Поляна у свого родича - діда Макара. "Коли батька занесли до хати діда Макара і поклали на піч, - згадує Галина Леонтіївна, - він був геть знесилений голодом. Дід дав йому крихти хліба (багато батькові не можна було їсти), батько довго лежав, не рухаючись, а потім він почав їсти".

Одужавши, батько разом з матір'ю, працювали в колгоспі, в якому їм давали баланду, яку вони приносили дітям. Старші брати ходили по селу, просили їжу, щоб допомогти батькам прогодувати менших діточок. Так і виживали.

У селі Червона Поляна, як згадує Галина Леонтіївна, люди недоїдали, але від голоду не вмирали.

 

Коломійченко Олександра Іванівна, 1924 р.н.

Під час голодомору сім'я проживала в с. Червона Поляна. В сім'ї було троє дітей. Батько Куліш Іаван Архипович. Врожай був але не знатний. Батьки тримали корову, це була основна їжа. Також носили молоко в Чаплинку та обмінювали на зерно. Збирали корінці трави, лободу.

 

Мальченко Олександра Іванівна, 1926 р.н.

Під час голодомору сім'я проживала в с. Чорна Долина. В сім'ї було 5 дітей і 3 померли. Батько Свіргун Іван Сергійович, мати Свіргун Тетяна Пилипівна. Врожай був але не значний. Щоб вижити, збирали колоски, їли траву, корінці, макуху ділили по кусочку. Також їли лободу - це була основна їжа.

В людей від голоду пухли ноги. За ніч в селі вмирало по 10 чоловік. Вранці їх грузили на бричку і вивозили в одну яму. В нашій родині померло теж 3 дітей: Свіргун Іван Іванович 1919 р.н., Свіргун Марія Іванівна 1932 р.н., Свіргун Леонід Іванович 1920 р.н. Похоронені в с. Чорна Долина на кладовищі.

 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)