Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Голопристанська Litterra. Випуск 1
Вісник Таврійської фундації. Випуск 13
Сергій Гейко. Проти комунізму та російського шовінізму
Вісник Таврійської фундації. Випуск 11
Анатолій Анастасьєв. Подорожник
Анатолій Дунаєв. Жива любов, жива
с. Хлібодарівка

Зміст

 

Ходак Любов Василівна, 1909 р.н.

Страшний голод був. Я знаю, бо голодна була. Ходили до скирд трусили солому. Зібрали з сестрою півлітри зерна, принесли, мама в ступці натовкла, затірки зварила. Пішли з сестрою на трусили літру, є вже мукичка. Тоді був хлопок напекла мама коржиків білесеньких, а люди кажуть, що в цих людей є мукичка. Маму послали кухаркою і ми біля мами двоє. Варят людям і ми їли. Було нас дев'ятеро, старші діти повижджали в Крим, щоб не померти зголоду. Пам'ятаю, насіяли пів відра муки, білесенька. А вісівки на базар, мама продала, купила пів кіла масла і ряжанки. І поки не умру, помню як тоді наїлася.

Приїхали, повибирали все зерно. А я не давала, мене винесли на двір. Був гардероб, три шкафи в ньому. Мука осталась в ящику, не побачили, а просо витягли. Забрали і поїхали. Забирали люди з села, їх заставляли. Вони були бригадирами. Помню Ланівський і Крищевський Іван. Не стріляли, зброї не було, з хати нас вигнали. За Преображенкою у батька була земля, прислали узбеків, а нас вигнали. Нас прийняв дядько, він мельником був. Тітка пече хліб і нам дасть. Була у нас свиня, а тоді не давали смалити свиней, то люди помогли здерти шкурку. Мама її посолила, може згодиться. То і правда, згодилась, варили ту шкурку по кусочку. З Преображенки мама хоче в Павлівку. Був такий легенький тонесенький сундук, поклали на тачку, поїхали. Та хата вже без вікон, без дверей. Помазали хату, що можна вставили, жили так. В Павловкі був хлопок. Я, мама і сетра збирали колоски. Назбирували до вечора мішок. Приїхали обратно забрали. Люди їли ховрахи, я те не могла їсти. Цвіт з акації їли, цвіт солоденький, гарний. А люди вмирали, на кладовища везли тачками. А я дивлюсь у вікно, батько лежав больний, мама тоже больна, сижу плачу. І брат больний лежав, 17 год було. А мати лежить просить снігу, їла сніг. Батько помер, мама вижила. А брат питає мами: "Чи я не помру?". А сам відвернувся до стіни та й помер.

Памятаю війну. Німці їдуть, стоїмо біля хати, їдуть мотоцикли, боїмося. Хлинули, багато. У німця роболи, не сідай. Заставляли коровами волочити в полі. Тільки присіли, тачанка їде, німець їде. Сказав німець, щоб зайшли в школу всі люди, а ми знаємо, що палили людей, не йшли. Старший німець їде з Григоровки. Невспіли людей зігнати, наші дуже нажмали хорошо, німців нагнали. Був поліцай в селі, прізвище не пам'ятаю, почепили його біля магазина. Він так довго висів, не знаю де його діли. Було таке горе у війну незабутнє.

Помню і 47 год. Не було муки, на жорнах мололи муку з проса. Я їздила з сестрою в Сімферополь. Привезли хлібину білу. До сих пір пам'ятаю її вкус. У 47 році такі сніги були, зайці самі бігли до скирд, їх ловили. Отак і вижили.

 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 119 книг;
1,511 статей;
344 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (8)