Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Анатолій Анастасьєв. Борозенське - це з-під лемеша
Вісник Таврійської фундації. Випуск 1
Анатолій Дунаєв. Жива любов, жива
Історія Просвіти Херсонщини. Том 1
Микола Василенко. Усе царство — за коня!
Микола Братан. День святого Миколая
Молитва; Пісня Домахи; Море; Хвилина
поезії

Молитва

 

На світанку заспіваю

На Дніпровій кручі,

Та, співаючи, спитаю

Сонечко пекуче:

 

“Ой, чому Сурозьке море,

В сяйві Слави горній,

Нині, наче з пекла горе,

Розлилося чорним?!

 

Батьку, батьку! Ви все знали:

Слава як здобута,

І за що ім’ям вінчали

Цю ріку Славута!

 

Знали, що вожді слов’янські

Не були рабами,

Бо горів у всіх поганських

Порох під ногами,

 

Як Славуту з Ра-рікою

Сурожжя єднало,

Як Зоря лилась росою,

Дітками зростала!”

 

Я на Троїцю трисвітну

Помолюсь як личить,

Твій вогонь на Материзну,

До народу кличу!

 

Щоби ясменів крилатих

Материзна мила,

Славних воїнів завзятих,

Знову народила,

 

Щоб в очах Ясуня грала

Соколів-героїв

І крилата Слава звала

Ратників до бою!

 

Як зіллються в одну силу

Явлене й небесне,

Щоб всю погань гнала, била,

То земля воскресне.

 

Аби в небі басували

Коні Світовита,

І земелька розквітала

Світлом Сварги вмита!

 

 

Пісня Домахи

 

Зажурилася водиця

Журавлиної криниці…

В цю годину, мій козаче,

Я чекаю, серце плаче…

Думи тужні, де вас діти?

Де ти, мій весняний квіте,

Рідну землю захищаєш,

Б’єшся, спокою не маєш?

Я півострів прокопаю,

Хай протоку промиває

Швидкоплинною водою,

Щоб зустрілись ми з тобою.

І хоч я на цьому боці,

По Домашиній протоці

Випущу думки-зірниці

І лебідки-ласкавиці

В білопір’яній пишноті,

В сяйві ніжності та цноті…

Як в хмаринки вечорові

Захід виллє ватри повінь,

В небо злине птаха біла,

Заполощуться вітрила,

Понад бортом хвилі бризнуть –

Чайка стане на мілизну!

З чайки легінь мій зіскочить,

Розсміються любі очі,

Вітерець розвіє чуба:

“Я приїхав, моя люба!”

…Ніч. Щасливішої пари

Ще не бачили Стожари…

 

 

Море

 

Все починається з моря –

В ньому усі таємниці,

Море – володар простору

В сяйві сталевої криці.

 

Море буремне, як доля.

Хвилі – могутні стодзвони,

Палко яріють і молять,

Знов набігають і знову.

 

Хвилі летять, виростають,

Вище і вище верхівки.

Наче вогнем обпікає

Сила бурхливо і стрімко!

 

Парус мій чайкою лине.

Всім, хто утриматись вміє,

Не загубившись у піні,

В хвилях співає надія.

 

Хвилі здіймають невпинно.

Мить – і здається угору

Прямо до Сонця полине

Серце натхненне і море!

 

Море незламних віншує,

Море життям до них мовить

І переможців шанує

Хвилями щастя й любові!

 

 

Хвилина

 

Ти не клич мене, козаче,

Бо співуча скрипка плаче,

Там, де Сонце над водою

Сповідається зі мною,

Де Славута білобровий

Ніжну втіху вечорову

Запліта у вербні коси,

Щось шепоче, палко просить…

Ти залиш мені хвилину,

Таємничу, солов’їну,

Щоб навчила зірка-мати,

Як мені тебе кохати.

Защедрує Сонце з неба,

Я сама прийду до тебе,

Як зоря червневим ранком,

Вкрита вогняним серпанком.

І злечу як пташка рання

В промені твого кохання.

Не шукай мене, козаче,

Скрипка все співа та плаче…

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 117 книг;
1,508 статей;
343 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (8)