Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Кабаків. Переяславська угода 1654 року
Олег Лиховид. Політичний компас виборця
Олег Олексюк. Я для мами намалюю
Молода муза. Випуск 1
Олег Олексюк. Затуманені плачем
Сонце на рушнику
Елькен-Кая
(Керченська легенда)

І.

 

Над морем небо ген синіє

І чайка хвилю б’є крилом...

Надходить шторм. І вітер віє

Настирний, наче бурелом...

 

Здіймай мерщій увись вітрило

Міцніш канатами в’яжи!

Старезний барк ще має сили –

Пружніють дружньо сотні жил...

 

Єрги Псарас, тутешній старець,

Давненько в морі не бував.

Тому він думами не хмаривсь,

А на дивані спочивав...

 

Добром його склади ломились,

В яких було товарів тьма.

Й покої, що в красі іскрились, –

Таких у світі більш нема...

 

Палацу сходи мармурові,

Де вабить серце висота,

Промінились в чуттях та слові –

Пантикапеї пишнота.

 

Плющем заплетена тераса,

Де світла музика пливла,

Там красень жив, то син Псараса,

Він був подібний до орла.

 

Ставний і гордий, кароокий,

Широкоплечий, наче дуб.

Жінкам він ніс лише неспокій,

Бо кожній був таємно люб...

 

І сивий батько наречену

Для сина у краю шукав –

Достоту лагідну і чемну,

Таких чеснот, яких лиш знав.

 

Знайшлась одна. Купець заможний

Був її люблячий татусь.

Та не радів Єрги вельможний,

Все більше він тужив чомусь.

 

На те була одна причина –

Юнак все більше сумував.

Мов сам не свій, ходив хлопчина.

І жовтий цвіт без тями рвав...

 

Любов – така крута й вельможна,

Слабинку їй лише даси,

Вона тебе зсушити може

Палючим променем краси...

 

Не знав старий Псарас, що сина

Заполонила інша вже,

Нова непереборна сила

Його і манить, й стереже...

 

Вона жила в селі далекім,

Не юна вже вона була.

Та не вгавав на серці клекіт –

У споминах вона цвіла...

 

Хоч зморшки на обличчя впали,

В очах її горів огонь.

Вони сміялись і сіяли,

Так прагнучи його долонь.

 

Він зрозумів тоді душею,

Який густий насів туман.

Лиш променіла над землею

Вона одна, вона сама...

 

 

II.

 

І жінка тихо так співала,

Про сина думала свого.

Вона багато горя знала –

Забрали в матері його...

 

Багато сліз від тої ночі

Гарячих вилила вона.

Її улюблений синочок...

Де він тепер? – Ніхто не зна...

 

І берег дальній пригадала,

Й рибалку-мужа, і дитя...

Усе журилася – страждала,

Чекаючи на вороття...

 

Та тільки хлопцю не казала

Про неземну біду свою.

Лише міцніше обіймала,

Неначе квіточку в гаю.

 

Було так сумно юнакові,

Коли він слухав пісню ту,

Як умлівав на кожнім слові,

Як бачив серцем висоту...

 

“Любов без горя не буває,

І радості без сліз нема...”

Як соловейко, знов співає

Вона одна, вона сама.

 

 

III.

 

Між тим ладналися вітрила,

Настирний батько вітру ждав.

Його манила дивна сила –

Він Кафу бачити жадав.

 

Збиралась буря навіжена,

Уже шумів Камиш-бурун

А десь чекала наречена,

Торкалась пальцями до струн.

 

Єрги Псарас гукнув до сина:

– Рушаймо, хлопче, не барись!

Он вітру щогла, як пружина –

Вже ураганом виє вись...

 

Коли під вечір вийшли в море,

Старому згорток принесли –

Від сина лист... І як на горе,

Гіркими ті рядки буди.

 

– Хай тричі проклятою буде

Ота, що сорому не зна!

Що впала синові на груди,

Як та мана, як сатана...

 

Я ліпше сина вбити маю,

Аніж прийняти в душу глум!

Свій гнів, розлючений до краю,

Він відчував, як моря шум...

 

 

IV.

 

А шквал кипів... І море дике

В пучину кидало судно.

І вже вітрильник ледве дихав...

Ще мить – і ляже він на дно...

 

Та поруч – молодий, красивий

Крилатий барк, гроза вітрів.

А вже на ньому син спесивий

Очима батька свого стрів...

 

Старий летів назустріч хвилі,

А корабель його тріщав.

У розпачі, в своїм безсиллі

Він смерть раптову зустрічав.

 

Упала блискавка на скелю –

І покотилася луна,

Мов голос власний вічних келій,

Що з дна нічного вирина...

 

Та блискавиця, аж промінна,

Згойднула море й небеса.

І покотилась тінь камінна –

Такі бувають чудеса...

 

Затоку вкрила піна біла,

І місяць визирнув з-за хмар.

І камінь, схожий на вітрило,

Осяяв море, як пожар...

 

Переклад здійснено 8-10 грудня 2001 р.

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 121 книг;
1,513 статей;
345 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (8)