Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Братан. День святого Миколая
Леонід Куліш. Зізнання
Анатолій Анастасьєв. Подорожник
Анатолій Дунаєв. Жива любов, жива
Вісник Таврійської фундації. Випуск 12

Лана Світ. Осінній ліс; При дорозі; «Осінній ліс, твій сон я не стривожу...»; «Все сьогодні щемно осіннє...»; «Спекотне сонце, сонний степ...»; «Відлітало літечко з журавлями...»; «Добрішаймо думками і словами...»: вірші // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Випуск 13. — К.–Херсон: Просвіта, 2017. — С. 141-143.

Осінній ліс; При дорозі; «Осінній ліс, твій сон я не стривожу...»; «Все сьогодні щемно осіннє...»; «Спекотне сонце, сонний степ...»; «Відлітало літечко з журавлями...»; «Добрішаймо думками і словами...»
вірші

Осінній ліс

 

Засіяла осінь небо хмарами,

Залила землю слізьми.

Стоять дуби сумними нездарами,

Ждуть повелінь зими.

А серце плаче, за літом щемить,

Хоч спогади вже зола.

“Ще мить, лише одну коротку мить” —

Не слухає осінь, періщить дощем,

Стоїть між нами стіною.

Ліс ледве шепоче змокрілим кущем

Й сумує разом зі мною.

Засіяла землю слізьми.

Стоять дуби сумними примарами

І бачать літні сни…

І ждуть своєї весни.

16.05.04

 

При дорозі

 

Шовковиця шовково шерхотіла

“Я вже доспіла-спіла-спіла…

Мої солодощі меду чорні ґронця

Ввібрали жар і силу сонця”.

Ревів хайвей, гула бетонна траса

Й текла, повзла машинно-маса.

Шовковиця шовково шерхотіла

“Куди ж ви, люди, я доспіла…”

Та стерті бездушні гумові шини

Все озомбили. Все огулили

Й падали ґронця під колесо мрії,

Бо переспілі, бо переспілі…

Стояла шовковиця, стовбур колінцем,

Маленька, тоненька, мізинець-мізинцем.

 

* * *

 

Осінній ліс, твій сон я не стривожу.

Лиш тихо під сосною зупинюсь

І сонячні промінчики стриножу,

Твоїм осіннім щемом переймусь.

Заколишу тебе ще теплим вітром,

Ледве торкнусь берізки рукавом

І залюбуюся казковим світлом,

Що німбом сяє над її чолом.

Я обійду багряно-жовте листя,

Щоб не збудити сонний осокір,

І одягну на парасольки вістря

Хмаринку білу-білу, як зефір.

Осінній ліс, я постелю тумани,

Солодких і прегарних сновидінь.

Хай листя жовкне, та не в’яне.

Як хороше, осінній рідний мій.

 

* * *

 

Все сьогодні щемно осіннє

Передгроззя у твоїх очах,

І сивина, як перший іній,

І мій чи острах, ачи страх.

Вже все сьогодні лячно холодне,

Неосяжно далеке й чуже.

Лиш мрія цуциком голодним

Тихо лиже мені плече.

21.07.04

 

* * *

Спекотне сонце, сонний степ,

Охвилля ковили до виднокраю

І волошковий неба креп…

Так було завжди, завжди. Я те знаю.

Примружилось, замріялось про море.

А цяточка степовика

Все лине, лине в надземні простори.

Духмяний запах буркуну

Наповнив чашу степову

До краю,

Джмеля збудив і сон-траву…

Чи буде завжди, завжди так – не знаю.

04.07.04

 

* * *

Відлітало літечко з журавлями,

Вистеляло стежечки рушниками

Вистеляло стежечки рушниками,

І котилось сонечко над полями.

А красуня-осінь літечко проводжала,

Рушнички з стежок позгортала.

Позбирала, поскладала, заховала.

Осінь літечко краснеє проводжала.

04.07.04

 

* * *

Добрішаймо думками і словами,

Бажаймо одне одному добра.

Нехай над безміром всіма світами

Не гасне людськості ясна зоря.

19.12.04

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 118 книг;
1,510 статей;
344 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (8)