Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Любов Єрьомічева. Дев'ятнадцать
Іван Немченко. Світло надії
Микола Братан. Відчахнута віть
Сергій Гейко. Церков величність
Олег Олексюк. На крилах Просвіти
Сергій Гейко. Проти комунізму та російського шовінізму

Лана Світ. Осінній ліс; При дорозі; «Осінній ліс, твій сон я не стривожу...»; «Все сьогодні щемно осіннє...»; «Спекотне сонце, сонний степ...»; «Відлітало літечко з журавлями...»; «Добрішаймо думками і словами...»: вірші // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Випуск 13. — К.–Херсон: Просвіта, 2017. — С. 141-143.

Осінній ліс; При дорозі; «Осінній ліс, твій сон я не стривожу...»; «Все сьогодні щемно осіннє...»; «Спекотне сонце, сонний степ...»; «Відлітало літечко з журавлями...»; «Добрішаймо думками і словами...»
вірші

Осінній ліс

 

Засіяла осінь небо хмарами,

Залила землю слізьми.

Стоять дуби сумними нездарами,

Ждуть повелінь зими.

А серце плаче, за літом щемить,

Хоч спогади вже зола.

“Ще мить, лише одну коротку мить” —

Не слухає осінь, періщить дощем,

Стоїть між нами стіною.

Ліс ледве шепоче змокрілим кущем

Й сумує разом зі мною.

Засіяла землю слізьми.

Стоять дуби сумними примарами

І бачать літні сни…

І ждуть своєї весни.

16.05.04

 

При дорозі

 

Шовковиця шовково шерхотіла

“Я вже доспіла-спіла-спіла…

Мої солодощі меду чорні ґронця

Ввібрали жар і силу сонця”.

Ревів хайвей, гула бетонна траса

Й текла, повзла машинно-маса.

Шовковиця шовково шерхотіла

“Куди ж ви, люди, я доспіла…”

Та стерті бездушні гумові шини

Все озомбили. Все огулили

Й падали ґронця під колесо мрії,

Бо переспілі, бо переспілі…

Стояла шовковиця, стовбур колінцем,

Маленька, тоненька, мізинець-мізинцем.

 

* * *

 

Осінній ліс, твій сон я не стривожу.

Лиш тихо під сосною зупинюсь

І сонячні промінчики стриножу,

Твоїм осіннім щемом переймусь.

Заколишу тебе ще теплим вітром,

Ледве торкнусь берізки рукавом

І залюбуюся казковим світлом,

Що німбом сяє над її чолом.

Я обійду багряно-жовте листя,

Щоб не збудити сонний осокір,

І одягну на парасольки вістря

Хмаринку білу-білу, як зефір.

Осінній ліс, я постелю тумани,

Солодких і прегарних сновидінь.

Хай листя жовкне, та не в’яне.

Як хороше, осінній рідний мій.

 

* * *

 

Все сьогодні щемно осіннє

Передгроззя у твоїх очах,

І сивина, як перший іній,

І мій чи острах, ачи страх.

Вже все сьогодні лячно холодне,

Неосяжно далеке й чуже.

Лиш мрія цуциком голодним

Тихо лиже мені плече.

21.07.04

 

* * *

Спекотне сонце, сонний степ,

Охвилля ковили до виднокраю

І волошковий неба креп…

Так було завжди, завжди. Я те знаю.

Примружилось, замріялось про море.

А цяточка степовика

Все лине, лине в надземні простори.

Духмяний запах буркуну

Наповнив чашу степову

До краю,

Джмеля збудив і сон-траву…

Чи буде завжди, завжди так – не знаю.

04.07.04

 

* * *

Відлітало літечко з журавлями,

Вистеляло стежечки рушниками

Вистеляло стежечки рушниками,

І котилось сонечко над полями.

А красуня-осінь літечко проводжала,

Рушнички з стежок позгортала.

Позбирала, поскладала, заховала.

Осінь літечко краснеє проводжала.

04.07.04

 

* * *

Добрішаймо думками і словами,

Бажаймо одне одному добра.

Нехай над безміром всіма світами

Не гасне людськості ясна зоря.

19.12.04

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 117 книг;
1,508 статей;
343 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (8)