Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Каляка. Рукопис знайдено в каюті Ушакова
Анатолій Анастасьєв. Борозенське - це з-під лемеша
Микола Братан. День святого Миколая
Микола Братан. Експромти з посмішкою
Анатолій Анастасьєв. Територія гідності
Микола Василенко. Усе царство — за коня!

Мандрик-Куйбіда К. «Будь ніжна, ласкава, як промінь весняний...»; «Я дихала вітриськами негоди...»; «Будь героєм!..»; «Заговорив піснями ліс...»; «Мене дочкою кликала весна...»; «Відшукати мене втома...»; «Бреду по лісу навмання...»: вірші // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Випуск 13. — К.–Херсон: Просвіта, 2017. — С. 138-140.

«Будь ніжна, ласкава, як промінь весняний...»; «Я дихала вітриськами негоди...»; «Будь героєм!..»; «Заговорив піснями ліс...»; «Мене дочкою кликала весна...»; «Відшукати мене втома...»; «Бреду по лісу навмання...»
вірші

* * *

Будь ніжна, ласкава, як промінь весняний.

Мужньою будь, мов калина в морози.

Які б не зустріла нещастя, погрози –

Гідно сприймай їхній окрик безтямний.

1944

 

 

* * *

Я дихала вітриськами негоди.

Вдивлялася у хмари грозові.

Страхи свої зумівши побороти,

Надії в небі бачила нові.

 

Чим темно більш, тим вогники ясніші!

Повстанська крівця зорями сія,

А Україна все стає сильніша

І я.

 

Будь героєм!

 

Чуєш, сурмами відверто

Воля кличе нас до бою:

Мати сину каже твердо:

“Будь героєм!”

 

Кров довкола – бойовисько.

Понад ним слова молитви.

Перемога ще не близько

В цеї битви.

 

Хтось повернеться до мами,

Хтось на груні знайде спочив –

Україна їм вітрами

Склепить очі.

 

У років шпаркому плині

Весни вернуться травою, –

Мати скаже твердо сину:

“Будь героєм!”

1946

 

 

 

* * *

 

Заговорив піснями ліс,

Жарти як зі жмені:

Купало радощі приніс

До вишколу “Олені”.

 

Радіють всі, як дітваки,

В огень кидають хвою.

А хто з них виживе таки,

Коли підуть до бою?

1944

 

 

 

* * *

Мене дочкою кликала весна,

Мене дочкою кликали Карпати.

Коли ж сурма заграла голосна

Я їх пішла собою захищати.

 

Диміла кров і цівками текла:

Ворожа і повстанська під вітрами.

Я їх дочкою теж тоді була,

Охрещена кривавими боями.

 

А у тюрмі, стиснувши у кулак

Карпатську силу весен і вітрів,

Я стала сірим каменем відтак,

Щоб ворог нашу правду зрозумів.

 

 

* * *

Відшукати мене втома

Намагається дарма.

Вздрить, коли прийде додому, –

Катерини там нема.

 

 

* * *

Бреду по лісу навмання,

А угорі заграва –

Це добігаючого дня

Ув осінь переправа.

 

Ковзає промінь по горі.

А потім вдивовижу

Смереки стануть, мов святі,

Благословивши тишу.

 

І я, поки дівочий зір

Пронизує цю товщу,

Піду до щонайвищих гір

Смереками на прощу.

1945

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 118 книг;
1,510 статей;
344 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (8)