Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Олег Олексюк. Школа-Либідко
Микола Братан. День святого Миколая
Ігор Проценко. Вечірні вогні
Михайло Гончар. Селянський повстанський рух на Півдні України: (1918-1921)
Микола Василенко. Усе царство — за коня!
М.Братан. Парасолька йде по місту
Дупляк М. Корисний збірник // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): Літературно-науковий збірник. Випуск 8. — К.–Херсон: Просвіта, 2012. — С.233-238. — Рец. на кн.: Українська література: Хрестоматія: Для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів / За ред. П.П.Кононенка, Є.В.Федоренка. — Київ: Міленіум, 2005. — 1262 с.
Корисний збірник
Українська література: Хрестоматія: Для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів / За ред. П.П.Кононенка, Є.В.Федоренка. — К.: Міленіум, 2005. — 1262 с.
Велика своїм розміром книга — корисний збірник уривків із прози і зразків поезії найкращих письменників для вивчення в середніх школах України. Це з черги — спільний проект Шкільної Ради США, Міністерства Освіти і Науки України та Інституту Українознавства. Проект фінансували Шкільна Рада (з Фонду Максима Кураса) та Федеральна Кредитова Кооператива “Самопоміч” в Нью-Йорку, а рекомендувала до друку Вчена Рада Інституту Українознавства.
Хрестоматію підготовлено на основі двох попередніх видань: Українська література. Хрестоматія для учнів 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів з 2003 р. і Українська література. Хрестоматія для 11 кл. загальноосвітніх навчальних закладів з 2004 р., що вийшли за редакцією П.Кононенка. За наміром видавців і меценатів, кожна українська школа повинна б отримати рецензовану хрестоматію безкоштовно. Тираж публікації — 28 000 примірників. Цей серйозний підручник розрахований на педагогів і студентів середніх навчальних закладів, але й достосований до наміченої програми навчання в Х-ХІ класах. Він розрахований на “всіх тих, хто бачить літературу не лише як навчальний предмет, але й як універсальну форму духовної культури, мiсія якої — виховувати, піднімати, формувати покоління естетично розвинутих людей”. Відрадно, що в підготовці цього підручника поєднались зусилля двох академіків — відомого українознавця та видатного знавця й інтерпретатора української літератури Петра Кононенка з Києва та довголітнього голови Шкільної Ради при УККА і літературознавця Євгена Федоренка з Нью-Йорка.
Передмову до книжки написав Петро Кононенко — людина з великим досвідом і великим знанням предмету. Діапазон книжки широкий: від Бориса Грінченка до Олеся Ульяненка — разом 45 письменників, які репрезентовані понад сотнею літературних полотен чи уривків з творів (поезія, проза, драма).
У підборі матеріалу хрестоматія має певні відхилення від досі існуючого стандарту: охоплює і літературно-аналітичні, і художні тексти авторів, які визначилися ще в ХІХ або на початку ХХ століття. Це й розходиться з традиційною періодизацією. Як пише автор передмови, періодизація та методологія — це концепція. Радянський принцип розпочинати літературу ХХ ст. був концепційним. Свідомо й тенденційно деформувалася історична правда. Історія української літератури ХХ ст. починалася з 1917 року — формувалося фальшиве світосприйняття та світорозуміння, творилася неправдива картина мистецько-літературного світу.
Упорядники публікації подбали про те, щоб їхня хрестоматія була добрим навчальним посібником. Видання має традиційну структуру, одначе, виявляє також закономірні відмінності — і в структурі, і в змісті, і в методології: в основу хрестоматії кладеться не впроваджуваний раніше владою вульґарно-соціологічний принцип підходу до літератури, а естетична концепція, згідно з якою література досліджується, і в потоці історичного буття народу та людства, а мислиться як мистецтво, особлива форма буття і творчості, вираження й самовираження людини, — пише П.Кононенко. Саме тому в хрестоматії знаходимо не лише зразки поезії, прози й драматургії, але й літературно-критичні матеріали. З огляду на іманентні особливості розвитку української словесності та характер її розвитку в ХІХ-ХХ ст. — як частинки загальнолюдської духовної культури, — в хрестоматії визначено періодизацію, структуру та вміщено твори й творчі програми.
Окреме місце в обговорюваній хрестомaтії доречно відведено проблемі розвитку української мови. Її ж бо різні окупаційні режими забороняли понад 170 разів. Відомо ж бо, що знищення мови народу — це знищення нації та культури. Як писав Олександр Потебня, мова — основа пам’яті, моралі, освіти, віри, культури, самореалізації кожної людини і нації, глибин їхньої психіки та ментальності, — тому-то з мовою завжди починали війну ті, хто прагнув позбавити особистість і народ суверенності.
Проблемними роздумами про долю мови починається ХХ ст.: статтями М.Грушевського “Ганебної пaм’яті” (1906) та К.Ушинського “Рідне слово”. Педагог писав: “Мова — найжиттєвіший, найбагатший і найміцніший зв’язок, що поєднує віджилі, живущі й майбутні покоління”. Тому то, “поки живе мова народна в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильствa більш нестерпного, як те, що хоче відняти в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями. Відберіть у народу все — і він усе може повернути, але відберіть мову, і він ніколи більше не створить її; навіть нову батьківщину може створити народ, але мови — ніколи: вимерла мова в устах народу — вимер і народ”.
На думку П.Кононенка, “необхідно спиратися на системну методу аналізу та інтерпретації, розроблену М.Грушевським, згідно з якою література — це не лише писемні твори; тому точніше їхню єдність (слід — М.Д.) трактувати як художню словесність, що розвивається в безперервному процесі. Сфери літературної творчості, — це твори та їхні автори; література й читачі літератури, естетика в контекстах: жанровому, національному, регіональному, загальноосвітньому. Домінантним має бути органічний об’єкт дослідження й інтерпретації — естетичний принцип аналізу”.
Oбговорювана хрестоматія поділяється на три великі розділи. Кожний розділ починається з окремого вступу (трапляються вступи кількох авторів), що змальовує представлений період розвитку літератури та умови, в яких українським письменникам доводилося жити і творити. Такі матеріали дуже корисні для кожного, хто вивчає предмет і бажає всебічно пізнати процес розвитку української літератури. Ці розділові вступи являють собою літературний нарис цілого ХХ століття. Підсилені зразками літератури вони творять окрему літературознавчу цілість і взаємно себе доповнюють і збагачують. Такий методичний підхід уможливлює вигідне користування цим академічним підручником. Крім того, про кожного письменника можна довідатися більше зі статей (одної або двох) знаних літературознавців, що слідують після поміщених у хрестоматії прикладів їхньої творчості. Цей підхід дуже корисний і практичний, бо дозволяє всебічно вивчити та краще зрозуміти доробок кожного автора.
Розділ перший охоплює пам’ятки української літератури початку ХХ століття. У ньому знаходимо зразки творчості дев’яти письменників — від Бориса Грінченка до Володимира Винниченка.
Розділ другий охоплює пам’ятки української літератури 20-50-их років ХХ століття. У ньому знаходимо тексти вісімнадцяти митців — від Павла Тичини до Олександра Довженка.
Третій розділ охоплює пам’ятки української літератури другої половини ХХ століття. У ньому представлено зразки творчості вісімнадцяти письменників — від Олеся Гончара до Олеся Ульяненка. Поетів нью-йоркської групи в цьому розділі репрезентують Богдан Бойчук і Емма Андієвська.
Чи всі українські письменники представлені в названій хрестоматії? — Ні, далеко не всі, ані материкові, ані діаспорні. Можна назвати різні на це причини. Жодна хрестоматія не охоплює всіх письменників, а зосереджується на вибраних. Не все легко вирішувати ці, деколи проблематичні, питання. Критеріїв їхнього розв’язання не знаємо.
До хрестоматії П.Кононенка та Є.Федоренка не увійшли такі письменники періоду революції та національного визволення, як: Григорій Чупринка, Агатангел Кримський, Микола Філянський, Петро Карманський, Василь Пачовський, Гнат Хоткевич, Павло Филипович. Їхні імена знаходимо в Хрестоматії з української літератури ХХ століття, яку упорядкували Євген Федоренко та Павло Маляр для Шкіл Українознавства в США (Нью-Йорк, 1978). Не увійшли до неї також: Михайло Драй-Хмара, Євген Плужник, Олекса Влизько, Микола Зеров, Валер’ян Підмогильний, Лесь Курбас, Остап Вишня, Богдан Кравців, Іван Сенченко та Євген Сверстюк, творчість яких студенти вивчали за океаном.
З-поміж представників позацензурної літератури руху опору, представлених у діаспорній хрестоматії, до сучасної не ввійшли: Валентин Мороз, Ігор Калинець, Іван Світличний, Михайло Осадчий, Святослав Караванський, Михайло Масютко, Анатолій Шевчук тощо. У київській хрестоматії не знаходимо нікого з представників літератури – учасників збройної боротьби за волю України, чиї твори поміщено в нью-йоркській хрестоматії (Йосип Позичанюк, Герась Соколенко, Марко Боєслав, Степан Хрін, Петро Гетьманець). Не знаходимо також митців Західної України між двома війнами, чиї імена і твори були в діаспорній хрестоматії (Юрій Дараган, Юрій Липа та Богдан Кравців). З когорти еміґраційних авторів до київської хрестоматії не увійшов Улас Самчук. Не увійшло чимало інших талановитих письменників, яких не знаходимо ні в нью-йоркській, ні в київській хрестоматіях.
Література і фольклор — це дорогоцінне художнє надбання народу — витвір його поетичної душі. Вони становлять поетичну біографію народу, історію його працьовитого життя і боротьби за волю, історію ратних подвигів його славних синів і доньок. Словесні художні твори знайомлять нас у формі живих, емоційно насичених картин і образів з поглядами й прагненнями народу, його побутом, звичаями, з його минулим і сучасним.
Обговорювана хрестоматія, безперечно, дуже гарний підручник з літератури для українських студентів і вчителів. У ньому також гарна тверда кольорова обкладинка. Проте, напрошуються й невтішні роздуми. Кожна держава через свої освітні установи фінансує публікацію підручників і всякої літератури для потреб свого шкільництва та дбає про те, щоб її продукт був якнайкращої якості. Чомусь в Україні не все так водиться. Факт, що публікація рецензованої хрестоматії вийшла при підтримці Шкільної Ради в США та Федеральної Кредитової Кооперативи “Самопоміч” у Нью-Йорку, вказує на те, що держава не дбає про потреби українського шкільництва. Невже вона неспроможна самотужки фінансувати потреби свого шкільництва? Добре, що американська діаспора допомогла. Одначе, це не дає поваги державі та її керівництву.
Книжка повинна імпонувати читачеві вже своїм зовнішнім виглядом. Кожен автор дбає про те, щоб привернути увагу читача, заохотити його прочитати пропонований твір. Відкривши хрестоматію, український студент побачить сірий папір радянського зразка, який ми колись називали “колхозним”. Це, тим більше, що в підручнику студент не знайде ні одної світлини українських письменників. Очевидно, в Україні видаються цікаві й дуже гарні книжки на гарному папері, подібно як це роблять наші сусіди в Москві та Варшаві, але ця хреcтоматія в цьому аспекті хіба виняток.
На мою думку, дешевий папір — це серйозний недолік цієї публікації. Одним словом — продукт добрий і на часі, але одягнений бідно. Можливо, що освітні державні службовці в Україні байдужі до потреб українського шкільництва та українського читача, але ж заокеанські установи повинні ставити певні вимоги до продукту, який фінансують. Коли б так було, то український студент залюбки розгорнув би сторінки пропoнованої йому хрестоматії української літератури.

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 117 книг;
1,509 статей;
343 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (8)