Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Коломієць Н.А. Відлуння душі
Микола Василенко. Уламки імперії
Олег Олексюк. Я для мами намалюю
Бериславщина: рік 1905
Наталя Коломієць. Я щаслива
Микола Братан. Танго над лиманом
Курай для пожежі
Ілюстративні матеріали: 

Микола Василенко
Курай для пожежі

 

1 9 7 7

18 січня 1977

Директор винзаводу отримав телеграму: "ст. Пьено Октябрьская ж.д. Крушение поезда вагон разбит проводник Кузьменко больнице".

Директор порадив мені негайно виїхати в П'єно і розслідувати нещасний випадок. Авраменко, прочитавши телеграму, сказала:

- Оце як на духу кажу, у телеграмі щось наплутано. Слова "крушение" в телеграмах писати строго заборонено.

 

Наші люди знаходяться під гіпнозом страху. А в страха великі очі.

 

19 січня 1977

Їду в Сибір до ст. П'єно з начальником збуту Смеркісом. Його уповноважили розпорядитися готовою продукцією, яку супроводжувала Кузьменко.

У Москву приїхали вранці, а до П'єно потяг відходить о 19 год. Маючи вільний час, зайшов до магазину книжок. В антикварому відділі продаєтьтся книжка "Хохлы и хохлушки" А.С.Суворина, 1907 р. Ціна 32 крб. 60 коп. Засвербіли руки купити. Але ж ціна!.. Вирішив зекономити у відрядженні гроші і на зворотньому шляху купити.

У купе поїзда на П'єно з нами їхав підполковник інженерних військ і молода жінка з великими дитячими очима.

 

За вечерею з вином зайшла мова про дисидентів. Підполковник заглянув у коридор (чи ніхто не підслуховує?) і щільно причинивши двері, сказав:

- Допустим я согласен, что они имеют намерение демократизировать наше общество, желают найти такую путь, которая обеспечила б максимальное развитие народного хозяйства. Допустим. Но что заставляет таких, как Беленко, Зосимов, Корчной предавать родину? Что?

Смеркис:

- А вы знаете "что"? Я не знаю. Но скажите, в какой атмосфере они жили?..

- Как в какой? В советской.

- Да, но кто он Корчной?

- Он? Сволочь.

- А какого вы мнения о Ботвиннике?

- Ну-у... ничего. А вы?

- Ботвинник тоже выехал из Советского Союза. Оставил родину и жену. Он коммунист с 40-го года, и он в Швейцарском банке имеет личный вклад, несколько миллионов долларов. Нашел молодую француженку, а своей старой жене сказал: Даю тебе полмиллиона долларов и молчи. Я уехал в Париж.

 

22 січня 1977

Ст. П'єно. Температура повітря 22 градуси морозу. Приїхали о шостій тридцять ранку. Вітру немає. Над димарями будинків чаклує сивий дим. Він, прибравши форму фантастичної істоти з довгим горбатим носом, повільно й величаво розкрилює свої ажурові крила і граціозно піднімається в зеніт, залишаючи людям на спогад дивовижу своєї краси.

Районна п'єнівська лікарня розміщається в дерев'яному барачного типу будинку. Коли я відчинив двері, мене огорнув густий насичений запахами медикаментів і людської присутності холодний пар. "Быстрее затворяй дверь!.. Не в клуб идешь!.." - хтось сиплим голосом сказав поряд. Коли я зачинив двері і пар розвіявся, побачив, що в коридорі стоять ліжка, а на них, згорнувшись калачиками, під ковдрами і кожухами лежать хворі. У палатах бракувало ліжок.

Кузьменко Люда лежала у палаті, травмована. "Крушения поезда" не було. У час маневрування потяга вона стояла на порозі дверей, коли при зчіплюванні вагонів стався поштовх, упала з вагона і травмувала голову. Діагноз - струс мізків. К. скаржилася на погане харчування в лікарні і "скажений" холод. Щоб одержати акта за формою ХV-33, мені довелося їхати в місто Осташков. Їхав міжміським автобусом. Навколо первозданна снігова російська зима. Густий піхтовий ліс справляв велике гарне враження. Особливо красиві у перуках снігу високорослі лапасті ялинки. Від пролітаючої пташки чи, може, подиху горішнього вітру з їхніх розкішних гілок осипалося чарівне біле намисто і безшумно, освітлене сонячним промінням, ховалося у снігових заметах.

В Осташкові довелося бути до понеділка: керівники залізничної станції мали вихідний день. Поселився в готелі "Селігер". Готель новий "со всеми удобствами", але без їдальні, телевізорів і поштового відділення. Подорож мені далася взнаки, відчувалася втома . Увечері ліг спати, але заснути довго не міг. Перед очима стояли цікаві люди, з якими довелося спілкуватися, і по дах засипані снігом рублені "избы", над якими нерухомо висіли сиві султани диму.

* * *

Крізь віття сосон цідиться імла

І заливає лона досвіткові.

Сизіють сопки доокіл села,

І птах мовчить, і звір сидить у схові...

 

23 січня 1977

Прокинувся о дев'ятій годині. Температура повітря мінус 27 градусів за цельсієм. У неділю буфет готелю не працює і снідати довелося їхати в їдальню, що в центрі міста. Після сніданку знайомився з визначними пам'ятками міста.

Цікава за архітектурним виконанням Преображенська дзвіниця. Вона стоїть на центральному міському майдані. Колись на майдані був великий ринок. Із навколишніх поселень привозили кору, дьоготь, вапно, цеглу, дрова та інші необхідні людині матеріали. Тепер сквер і майданчик для дітей. У місті збереглися будівлі з ХVIII ст. Особливо цікавий Троїцький собор і шатрова дзвіниця Воскресенської церкви. Шедеври російського зодчества, датуються ХVII ст. У місті Осташкові народився відомий російський математик, автор першої російської "Арифметики" Л.Ф.Магницький. У час громадянської війни І.А.Панфілов очолював осташківський комітет партії комуністів-більшовиків. У двадцятому році Москвою був направлений на Україну для боротьби із Центральною Радою. Загинув у Києві у бою з петлюрівцями.

У міському краєзнавчому музеї експонується дуже цікава й дуже давня скульптура із дерева "Ніл Столбенський", картини художника Б.Карпова "Давній Осташков" та ін. Із сучасних речей - лижі мисливця. На них напис: "На этих лыжах я догнал и убил волка в 1974 г.".

Звертає на себе увагу російське національне самохвальство, звеличання царів, князів, бояр. Особливо шануються Петро Перший та Катерина Друга. Ніде не побачиш абревіатури СССР чи РСФСР, а тільки Росія. У музеї великими літерами на великому аркуші паперу написано вірш, що славить солдатську хоробрість царської Росії в часи завойовницьких війн.

 

"И вот уж рыбарям суровым

Тесно на озере родном;

Они к водам пустились новым,

Нам завойованым Петром.

 

В краю незнаемом, далеком

Явились наши земляки.

На лоне Балтики глубокой

Их замелькали челноки.

 

Уж и на севере видали,

И вниз по Волге - по реке,

В Каспийском даже побывали

На легком деды челноке..."

 

Старожил мені розповідав, що в минулі роки місто було красивіше і багатше. Тоді до монастирів, що були у місті, наприклад, "Нілова пустинь", зі всієї Росії ішли тисячі і тисячі прочан і несли гроші. Він висловив припущення, що засновником міста міг бути "хохол" (так розповідач сказав), який потрапив у ці краї в ХV ст. через Литву. На той час кордон Литовських земель проходив побіля озера Селігер, де заснувалося місто Осташково. Прізвище засновника було Осташко, а ім'я Остап. Пізніше почали звати Осташков Євстафій. Теперішнє місто також непогане: рівні, чисті від снігу вулиці, чепурні будинки. Побіля міста багато озер, островів, малих річок, могутній ліс. Місто курортне. Недолік: продуктові магазини майже порожні - ні м'яса, ні ковбасних виробів, ні яєць, ні вершкового масла, ні сала, ні картоплі... Робітники, які працюють на заводах, щотижня за картками одержують м'ясні котлети для членів своєї родини. Здивувала мене величезна черга чоловіків біля магазину. Вони стояли за горілкою. Брали по п'ять пляшок, більше в одні руки не давали. Продають горілку один раз на тиждень.

 

На прокатному пункті брав лижі і ходив по озеру Селігер. Люди тут привітні. На автобусній зупинці запитав молодицю: як проїхати до кінотеатру? Вона ласкаво розказала, скільки зупинок проїхати та де виходити з автобуса. Потім сказала, що сьогодні в кінотеатрі демонструється американський кінофільм Чарльза Чапліна "Король в Нью-Йорке", на який іти не радить. Вона вчора ходила дивитися з чоловіком, то "он нам очень не понравился. Вы можете себе представить, чтобы король не имел денег? Короля преследуют, надувают, как простачка, омолаживают... А он играет дурочку. И вообще, чепуха. Не советую итти на этот фильм". Але я пішов. І не пошкодував. Фільм цікавий, дотепний, глибокий за змістом, - розумна критика деяких негативних явищ із життя американця. Картина позбавлена художніх надокучливих шаблонів, багата живими образами цікавих персонажів і висока гра артистів.

 

Сторінки

Скачати: 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)