Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Василенко. Архітектура планиди
Микола Швидун. Батьківська криниця
Іван Немченко. Шлях на Снігурівку
Іван Немченко. Євангеліє від Кобзаря
Анатолій Анастасьєв. Потоки
Курай для пожежі
Ілюстративні матеріали: 

Микола Василенко
Курай для пожежі

 

 

1 9 8 3

4 січня 1983

Від Дмитра Паламарчука отримав збірку лірики Джорджа Байрона в його перекладі з дарчим написом. Переклади виконані на високому художньому перекладацькому рівні.

Існує думка, що Байрон - романтик, неперевершений творець романтичного героя. Леся Герасимчук, автор передмови "Часові наперекір" має іншу думку. Вона пише: "Найяскравіший романтик? Але водночас і найсуперечливіший представник цього напряму: його естетичні настанови фокусувалися довкола ідей класицизму, а його поетична практика дедалі більше пов'язувалася з інтерпретацією реального факту в його повсякденні, тобто тяжіла до реалізму...".

Відомо, Байрон стояв на засадах гуманізму, не сприймав жорстокості і фарисейської моралі. У громадській діяльності та у кращих творах він виступав активним борцем проти реакції і поневолення народів. Як поета, безкомпромісного борця за свободу людини і незалежність націй, його твори з особливою цікавістю й захопленням читали і вивчали напам'ять політичні в'язні сталінсько-беріївських таборів.

У 50-ті роки я перебував в одному таборі з Дмитром Паламарчуком в Інті, Заполяр'я. Григорію Кочуру тоді якимсь чином пощасливилося дістати з волі збірку віршів Байрона англійською, і ми (Кочур, Паламарчук і я) почали активно перекладати. Я взявся за "Сонце безсонних", Паламарчук - також. Суддею був Кочур. Мабуть, щоб нікого не образити, він обох похвалив, сказав, що такі переклади можна давати в пресу. Звичайно, про пресу тоді і не думали. Це вже пізніше, після звільнення, Паламарчук опублікував вірш у вище згаданій збірці лірики Байрона, а я в "Очній ставці" (1990).

* * *

Безсонних сонце, зіронько сумна!..

Пригаслим пломенем гориш одна.

Згустився морок, змеркло ночі тло,

Ти світле щастя, що уже пройшло.

10-15 січня 1983

Їздив у Сибір, ст. Тайга Кемеровської області. Розслідував нещасний випадок, що стався із заводським провідником готової продукції Кучером. Кучер супроводив вагон із вином. На перегоні між залізничними станціями Тайга і Яшіно його потяг чомусь зупинився, і Кучер, незважаючи на великий мороз, без теплого одягу залишив вагон, зайшов у ліс, прогавив потяг і в лісі замерз. Зі мною їздили Микола Халупенко, начальник цеха та Кучерова дружина. Одягнули померлого провідника в новий костюм (купили в магазині) і поховали в домовині на кладовищі залізничної станції Яшино.

У кафе-їдальні по-хритиянськи втрьох пом'янули його.

 

18 січня 1983

Підвищили ціни на харчові продукти, у тому числі й на вино-горілчані вироби. У результаті вино не реалізується, план не виконується, заробітки робітників знизилися... Зактивізувалося самогоноваріння. Вагу хлібини зменшили, а ціну залишили якою була. У центральній пресі пишуть: "С целью экономии хлебных ресурсов на предприятиях отрасли организована выпечка хлеба массой 700-800 гр., вместо 1 кг".

Абравіатуру ЦУМ (Центральний універсальний магазин) робітники заводу розшифровують так: цены увеличивают молча.

ДОСААФ (Добровольное общество содействия армии, авиации, флоту), розшифровують так: Добровольное общество содейстия Андропову, Алееву, Федорчуку. Московський Кремль називають Андрополем. Кажуть, крім комуністичної партії, у Радянському Созі є ще дві партії: партія алкоголіків і партія злодіїв. Так кажуть робітники.

Радянський Союз хворий, він інфікований російською імперською ментальністю. Якщо прозріє, то видужування буде довгим і болісним.

 

29 січня 1983

З метою реабілітації "тамбовського вовка" М.Б. у "Наддніпрянській правді" від 28 січня цього року опублікував "Вірші про тамбовського вовка". Ось витяги:

"Буває, словом так удариш,

Немов заріжеш без ножа,

"Тамбовський вовк тобі - товариш"

І це тамбовця обража.

 

... Вовк заслуговує любові,

Хоч має він свою "мораль".

Існує пам'ятник вовкові,

Але останньому, на жаль.

... Настане час - і за вовками

Ще будемо по-вовчи вить.

...Вовків нема - зайці жиріють,

Без бігу - од інфарктів мруть.

. . . . . . . . . . . . . .

 

3 лютого 1983

У нашій пресі пишуть, що головною причиною тяжкого економічного становища значної частини населення Ізраїлю є політика агресії і експансії, що проводить уряд Бегіна, - колосальні воєнні витрати, які ще більше зросли у зв'язку із злочинною війною проти палестинського і ліванського народів. Якщо це правда, то чому тепер так багато єврейських родин бажають туди виїхати? Чи не тому, що "бажання людини - це бажання Бога"?

 

"І сказав він до них: уважайте, бо чуєте: якою мірою будете міряти, такою відмірятиметься вам...".

 

7 лютого 1983

Придбав репродукції картин визначного художника Миколи Ярошенка, який родом із Полтави, - зрусифікований українець, генерал російської армії. Виконані ним портрети Г.Успенського, П.Стрепетової, А.Гердта, М.Салтикова-Щедрина, Д.Менделєєва, А.Плєщєєва, П.Семенова говорять про великий талант портретиста. На передвижних виставках виставляв свої дискусійні картини "Кочегар" і "Ув'язнений", в яких виразив свій протест проти азіатської державної системи Росії. Він відомий як і чудовий пейзажист. Багато картин написав, коли мешкав у місті Кисловодськ (1885-1898). Я був у Кисловодську і дивився його картини в музеї. Картин на українську тематику, на жаль, не писав, - забув якого роду-племені він син. Помер 1898 року на Кавказі.

* * *

Хоча вкраїнські мав він гени,

але поклав труди щоденні

і серця жар

на омосковлений олтар.

 

11 лютого 1983

Частіше конспіративно почали з'являтися самвидавські видання (статті, монографії). Після арешту Миколи Руденка (1977 рік) Українську Гельсинську групу (УГГ) очолив Олесь Бердник. Заарештовані М.Маринович і М. Матусевич - члени УГГ.

Голова КДБ СРСР Юрій Андропов (1977 рік) проінформував ЦК КПРС про "ворожу діяльність" письменника Гелія Снєгірьова. Того року Снєгірьова арештовано, а наступного року (1978) внаслідок тортур він помер у в'язниці. 23 червня 1978 року в с. Донському Кримської області на знак протесту проти сваволі місцевих органів державного управління щодо кримсько-татарського народу здійснив акт самоспалення Муса Мамут. Його похорон перетворився в багатотисячну політичну демонстрацію.

Про таке у нашій пресі не пишуть. Чому?

 

13 лютого 1983

Сьогодні чомусь директор заводу наказав мені сходити в університет марксизму-ленінізму і прослухати лекцію на тему "Нова історична спільнота - радянський народ".

Для того, хто уважно читає сучасну пресу, слухає радіопередачі і дивиться телевізію на освітні теми, лектор нічого нового не сказав.

Одначе за вивіскою "творення нової спільноти радянського народу" національно свідома людина побачить зросійщення націй СРСР. Недаремно лектор сказав: "Зникнення малих націй - це історичний позитивний процес і в майбутньому домінуватимуть тільки дві мови - російська і англійська". Таке навіть російським шовінізмом назвати не можна. Це щось нове, комуношовіністичне.

Прослухавши таку лекцію, невільно шукаєш розради у народній мудрості: Бог правду бачить, та не скоро скаже. Але таки скаже.

 

20 лютого 1983

Із самвидаву 23 лютого 1981 року у Москві відкрився ХХVІ з'їзд КПРС, який ухвалив рішення про підготовку нової Програми КПРС. Коли Л.Брежнєв читав доповідь, йому стало погано, пряму трансляцію було перервано.

11 листопада 1980 року академік П.Капіца надіслав голові КДБ СРСР Ю.Андропову листа на захист доктора фізико-математичних наук Юрія Орлова і академіка Андрія Сахарова. Капіца зазначив, що позбавлення вчених нормально працювати шкодить країні.

У грудні 1979 року у місті Кагарлик відбувся суд над головою Української гельсинської групи О.Бердником. Засудили до 6 років ув'язнення і 3 роки заслання.

* * *

Карався у житті не раз уже й не два,

Та знов болить сумлінням голова.

Ідея світлих дисидентських тем

Живе в душі - і звідти б'є ключем.

 

Українська нація живе в умовах бункера.

 

Сторінки

Скачати: 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.

Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)