Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Швидун. Стою на перехрестi
Бериславщина: рік 1903
Вишиванка. Число 2
Анатолій Анастасьєв. Територія гідності
Наталя Коломієць. Я щаслива
Вісник Таврійської Фундації. Випуск 9
Василенко М. Життя як подвиг // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): Літературно-науковий збірник. Випуск 9. — К.–Херсон: Просвіта, 2013. — С. 273-276. - Рец. на кн.: Світ Лана. Журавликові пригоди. — Херсон, 2012. — 40 c.
Життя як подвиг

Рецензії

Микола Василенко

Життя як подвиг

(Світ Лана. Журавликові пригоди. — Херсон, 2012. — 40 c.)

Одразу мушу зауважити: Лана Світ (Світлана Параскевич) не була професійним літератором. Вона знана насамперед як доцент Херсонського державного університету, кандидат педагогічних наук, талановитий учений і викладач. Свого часу Світлана Павлівна була удостоєна звання спеціаліста вищої кваліфікації, нагороджена знаком “Відмінник освіти України”. Вона відома як фахівець з ейдографіки — новітньої концепції комп’ютерної творчості, тому у її доробку не слід шукати стилістичної витонченості, модерних форм письма чи літературних тропів — неповторних новітніх метафор, алегорій, перифраз. Як людина високого інтелекту, виключної скромності і сумління, вона сама це добре розуміла, тому не поспішала оприлюднювати свою літературну творчість, — ліричну поезію, казки, чи вірші з присвятами, — тримала у шухляді з наміром пізніше удосконалити. Але, на жаль, не встигла, нагла смерть стала на перешкоді. У вступному вірші книжки казок “Журавликові пригоди” вона, як на духу, написала:

Я — жінка, яка пише вірші
Відкритим серцем і душею.
Іноді кращі, іноді гірші,
Та тільки вас я визнаю суддею.
Для мене це не хобі, не робота,
Не відпочинок, не розвага,
Це стан душі, її найвища нота… [c.2].

Маючи тонку ліричну душу і вроджену доброзичливість, вона сприймала поезію, як надійний оберіг душевного настрою, світогляду творчої людини, яка має морально-етичні принципи і свій погляд на світ і суспільство, — коваля свого щастя. Про це слушно пише Василь Загороднюк у передмові: “Її лірична душа прагнула гармонії не тільки в строгих математичних формулах, а й у людських стосунках, вимальованих уявою образах” [c.1].
Для Лани Світ поезія, зокрема казка “Журавликові пригоди”, це зручний засіб, у якому можна відкрито вести сповідальну розмову із собою, ховаючись за персоніфіковані образи Журавлика-Павлика, Журавочки Біле Пір’ячко, Правди, Кривди, коваля Тараса-Викрутаса тощо, виливати сокровенне з глибини душі, своє інкогніто, відоме тільки їй; бути відкритою у прагненні внутрішньої гармонії, великої справжньої любові та ніжності. Це, власне, те, що найбільше і найтепліше приваблює у її творах, що невільно робить людину людиною, а життя як радість. Про це писав Олесь Гончар: “Для нас найвища поезія — це суверенітет”. Тому Журавлик-Павлик з перших днів народження:

...Так радів дзвінким струмочкам,
Що жебоніли тут і там,
І першим лагідним листочкам,
Що проросли наперекір вітрам [с.4].

Оце “наперекір вітрам” є першим ключем до розгадки ідеї ліричного героя, за яким стоїть сам автор з рисами високої моралі, стійкої наполегливості у намаганні здійснити свої заповітні мрії, подолати труднощі, які постають на життєвому шляху, і не впадати у гіркий розпач, не жаліти себе, бо “найганебніший вид жалю є жаль до самого себе” (Марк Аврелій). Журавлик-Павлик “труднощі” мав від народження: він був альбіносом. Ці відмінності давалися взнаки. “Від сірих родичів своїх / Різнився тим, що був наш Павлик білим” [с.4-5].
Тому сама доля відчужила героя від журавлиного клану, залишила на тяжку самоту і самовиживання. Ось чому Журавликові довелося покладатися лише на самого себе (“старанно вчився цілий день літати”, “сам майстрував гніздечко на гіллі”), а восени з болісним почуттям проводжав журавлині ключі, які відлітали у далекий вирій без нього. Вони не визнавали Павлика своїм одноплемінником, гнали від себе, як чужого. Але природа кликала летіти. І він подолавши страх перед незвіданою тяжкою дорогою, загартувавши свою волю і накачавши м’язи крил, полетів одинцем. На щастя Журавлик “був не просто білим / Його з-поміж братів різнила доброта” [с.7]. Ось чому у мандрах зустрічалися прихильні до нього добрі казкові персонажі, які щиро допомагали долати великі перешкоди, — добром платили за добро:

Старий маяк ледь чутно проскрипів:
“Я кожен день молитимуся Богу,
Щоб долетіти неушкодженим зумів.
Я передам моєму другу Океану,
Щоб спас тебе від бурі і штормів [с.7].

Якщо на місце Журавлика поставити Лану Світ, то можна зрозуміти, що вона писала про себе, про свій стан душі, свою мужність перед труднощами і свою долю, як любов до життя, бо любов — найвеличніша основа ліків.
Про це чітко сказала у вірші, вміщеному на обкладинці книжки:

Люблю життя, люблю людей...
Та в повсякденній крутанині
Кудись лечу, не піднімаючи очей.
Вже скільки років, але нині
Я хочу світові освідчитись в любові,
Відкрити сокровенне і таємне.
Як донор, перелити йому частку крові
І зберегти все сутнє й невід’ємне […].
Вклонитись долі, що нещастям не скорилась,
Дослухатись про що курликають лелеки,
Зустріти сонця неповторний схід
І провести його за виднокрай […].
Росою вмитись, встати на світанні,
Босоніж вийти в поле по стежині […].
Сказати людям, як я їх люблю!
Відчути, що любов взаємна,
Радіти, як в дитинстві, що живу,
І бачити, як б’ється джерелом вода підземна,
Сприйняти серцем шелест трав
І одиноку тополину долю,
Торкнутись самоцвітів без оправ І підкоритись лагідному морю.
Люблю життя, люблю людей...

Цей вірш вилився з душі автора як гімн природі, як громадянське кредо: змагатися до останньої крапелини фізичної і душевної сили, і залишатися високоморальною людиною. Це заповіт і всім сущим на землі.
Решта казок, що складають збірник “Журавликові пригоди” — “Казка про Журавлика-Павлика”, “Казка про Журавочку Біле Пір’ячко”, “Казка про красуню Лану та верховинця Первоцвіта”, “Казка про коваля Тараса-Викрутаса”, — мають вищенаведену ідею, ідею мужності і стоїцизму на життєвому шляху перешкод. Персонажі і в далеких чужих заморських країнах залишаються патріотами України:

Ніщо не може замінити
Любові й ласки рідної землі.
Де народився, там тобі і жити […]
Та там, в далекій Україні, моя доля [С.36].

Коментарі

Доброго дня! я мала честь вчитися у Світлани Павлівни - прекрасного педагога та прекрасної Людини...
Скажіть, яким чином (і чи це можливо) замовити "Життя як подвиг" та інші твори, присвячені пам'яті Світлани Павлівни.
Дякую

Пані Марто!

У 2014 році у видавництві "Айлант" вийшла друком книга спогадів про Світлану Параскевич.

Інформація про цю книжку є на нашому сайті.

Як отримати книжку? Скоріше за все, вона є у Павла Кіндратовича Параскевича. 

Ще деякі матеріали про Лану Світ є на нашому сайті. Але вони друкувалися у різних виданнях, а не в одній книжці.

Тож читайте, будь ласка.

 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 117 книг;
1,508 статей;
343 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (8)