Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Олег Олексюк. На крилах Просвіти
Вісник Таврійської фундації. Випуск 4
Анастасьєв А., Лепешко В. Звідси починається Вітчизна
Микола Швидун. Ти до мене прийшла
Микола Василенко. Архітектура планиди
Микола Братан. Футбол з парасолькою
Футбол з парасолькою
Вірші для дітей
2008
Бібліографічний опис: 

Братан М.І.
Футбол з парасолькою: Вірші для дітей / Худож. Є.Ветрук. — К.–Херсон: Просвіта, 2008. — 19 с.

Молоток

Чуєш стук, чуєш грюк?
В дошку я забив гвіздок!
Вперше нині взяв до рук
Ловкий татів молоток.

Я пишаюся, горджусь —
Похвалив мене татусь.
Каже: — Цвяшок забивай,
А сокиру — не чіпай.

 


 

 

 

Любо глянути

    Лиш зайшла в тролейбус Інна,
    Враз на вільне місце сіла.
    Поруч себе в ту хвилину
    Ще ж і кицьку примостила.
    Мама збоку погляда:
    — Я постою, не біда.

 

 

 

 

 

На гойдалці

        Я на гойдалці катаюся,
        Й не дивуйтеся — мовчу.
        В мене рот не розкривається:
        Я морозиво смокчу.

 

 

 

 

 

 


Бабине літо

Осінь. Знову тепло стало.
Павутинки попливли.
Літо бабине настало.
Ну, а дідове — коли?

 

 

 


Надія на ріпак

Бідна ж наша іномарка —
Знов дорожчає солярка.
Тато ж твердить знай одне:
— Подешевшає пальне:
Є надія, — ще й яка! —
На солярку… з ріпака.

 

 

 


На уроці зоології

Учитель: 
    — Чому лелеки в Африку летять?
Учень: 
    — Бо негри мати хочуть теж дитят.

 

 

 

 


Футбол з парасолькою


У зливу грали ми в футбола,
Як хлюща, змокли всі гравці.
Сухим лишився тільки Толик,
Був… з парасолькою в руці.

 

 


Цікава зустріч


        
Це не вигадка, не казка:
При калині опівдня
Нам зустрілась нині ласка —
Симпатичне звіреня!

 

 

 

 

 

 

 


Братик

 

Є у мене брат Сергійко,
Ще малий, не злазить з рук.
Хай росте, як я — умійко,
Щоб ловити з татом щук.

 

 

 

 

Окунець

 

При місточку в нас на дачі,
Де танцює поплавець,
Ніби він його не бачить,
Вільно ходить окунець.
    — Зупинися на хвилинку, —
    Я прошу його, бува. —
    Дай тобі погладжу спинку
    Хоч разок або ж і два.
Окунець завмер, ні руху.
Чи послухавсь, ось так ну.
Я простяг до нього руку —
Він пішов на глибину.
    — Не журися, — каже мама,
    В нього спинка з колючками.
    Він тому на дно пішов,
    Щоб ти руку не вколов.

 

 


Окірці

 

Кажуть, в полі на баштані,
Окрім динь та кавунів,
Є оте, чим ноги ранять, —
Ціле море окірців.

Та мене вони не колють.
Цим сказати я хотів,
Що на тім колючім полі
Зроду босим не ходив.

 

 


Хочу євро

 

Перший рік я в школі вчуся.
За мої знання міцні
Дорога моя матуся
Долар видала мені.

Краще інших я читаю,
Дуже грамотно пишу.
Долар мамин зберігаю,
В тата євро попрошу.

 

 

 

Півник у ситі

 

Він іще не бачив світу,
А його уже взяли,
Посадили в кругле сито
І на ринок повезли.
        Там ще страху не позбувся,
        Як почув між метушні —
        Підійшла якась бабуся:
        — Треба півника мені.
Доокола чули люди
Ще й гутірку отаку:
— А якщо це курка буде,
Хто гукне ку-ку-ріку?
        Тож не втримався — озвався
        В ситі півник-молодець:
        — І чого б я сумнівався —
        Буде в мене гребінець!
Потім в гаморі людському
Чувся півниковий хрип:
Кукурікнув би при цьому —
Голосок ще не окріп.

 

 


Миша й горобець

 

Літнє сонечко яснилось,
Віяв тихий вітерець.
Під ожиною зустрілись
Двійко — миша й горобець.
Чесне слово, був я свідком,
Сам розмову ту вчував.
— Добрий день тобі, сусідко! —
Горобець процвірінчав.
— Добрий день! — сказала миша
І хвалитись почала:
— Сірий ти, а я сіріша,
В мене хвостик, як мітла.
Горобець їй чемно мовив:
— Не літала ти вгорі,
Там, де ми комашок ловим.
— А чи ж лазив ти в норі?
— Ну, то й що? Але ж обоє
При ожині живемо.
Все ж ми родичі з тобою,
Разом ягоди їмо.
Я не тільки твій сусід,
В нас же спільний ворог — кіт.
Вгледжу я його здалека,
Ні на мить не пропущу,
І тобі про небезпеку
Неомінно сповіщу.
Щоб не плакатися гірко
Всій як є твоїй рідні,
Ти мерщій ховайся в нірку,
Буде весело мені!..
Так-от любо подружили,
Обнялись насамкінець
Попід кущиком ожини
Двійко — миша й горобець.

 

 

Неслухняний

 

З Аліма Ханфенова

— Хазир, ніхто не дозволяв,
Навіщо ніж зі столу взяв?
— Змайструю з дошки автомат.
— Щоб у дворі стрілять курчат?
Хазир на маму не зважа,
Несе у двір того ножа.
Та раптом кинув ніж, біжить:
— Ой, мамо, лікаря зовіть!
Бинтуйте пальчика скоріш!
…Ото нещастя — гострий ніж.

 

Автор: 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.

ВАЖЛИВО!

Оригінальні тексти! Захищено!
Угода про дотримання авторських та інтелектуальних прав

Пишіть реферати та курсові.

При передруці посилання залишайте на місцях!

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)