Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Василенко. Уламки імперії
Микола Братан. Семенівське шосе
Бериславщина: рік 1905
Голодомор 1932-1933 років на Бериславщині
Микола Братан. Голодна кров
Святий град Берислав
Бібліографічний опис: 

Клименко М. Святий град Берислав // Нариси з історії Бериславщини: Вип. 3. - Херсон-Берислав: Просвіта, 2001. - 59 с.

Клименко М. Святий град Берислав // Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4. — К.–Херсон–Берислав: Просвіта, 2005. — С. 362-367.

З давніх давен повелося, що разом з заснуванням міста чи селища зводили і православний храм, - місце, де поселяни молили Бога "О Богохранимой стране нашей, властех и воинстве ея… О граде сем… О всякой души христиан православных…" [1]. Будь-яку справу жителі минулих століть починали з молитви і нею ж закінчували розпочате. І тому не дивне таке захоплення церковним життям, яке помітне було на наших землях ще на початку минулого, ХХ століття.

Загалом відомо, що на місці сучасного Берислава, ще з середини ХV ст. існувала турецька фортеця Кизикермен ("Дівоча фортеця", - К.М.). Неодноразово запорозькі козаки підходили під мури цієї цитаделі. Але лише в кінці ХVII ст. зусиллями об'єднаного українсько-російського війська цей передовий форт турецької експансії був зруйнований. А вже остаточно він був розорений "російськими військами, які переслідували Карла ХII в 1709 р. …В результаті підготовки до війни з Туреччиною за приєднання Криму, Кизикермен був обраний місцем зосередження складів і знаменно був перейменований в Берислав в 1784 р." [2].

Мандрівнику минулого століття місто являлось у всій своїй красі. Але найбільшою окрасою, найбільшою святинею Берислава була Введенська церква. Цей храм з'явився на Бериславщині одночасно з заснуванням міста. Церква "була сплавлена по Дніпру за наказом Архієпископа Словенського та Херсонського Никифора з містечка Переволочна, Полтавської губернії, і встановлена в Бериславі 29 вересня 1784 р." [3]

Багато цікавого матеріалу про духовне життя та соціальний і національний склад населення Берислава, а також про побут бериславців та жителів прилеглих селищ в кінці ХIX ст. надає звіт Благочинного церков 2-го Херсонського округу, куди відносився і Берислав, Володимира Новицького Архієпископу Херсонському і Одеському Іустіану, відісланий 28 вересня 1899 р. В той час обов'язковими були інспекційні поїздки керуючих єпархією, - архієпископом чи вікарним єпископом, - по вибраним місцям. Благочинні до цієї події складали звіт про становище їхнього благочиння.

Влітку 1899 р. черга дійшла і до Берислава… Для Архієпископа було складено спеціальний графік перебування на Бериславщині та в Григоріє-Бізюковому монастирі. (Див. табл. 1)

Таблиця № 1. [4]

МАРШРУТ ПОЇЗДКИ В ХЕРСОН
І БІЗЮКІВ МОНАСТИР

 

Як добре видно з таб. 1, Архієпископ перебував в Бериславі лише один день, - 27 серпня, - але за цей час перевірив усі міські храми. По результатам перевірки було складено спеціальний звіт, в якому відмітили добротну діяльність бериславських священиків.

До приїзду владики було складено рапорт благочинним 2-го Херсонського округу священиком Володимиром Новицьким. Звернемось до документа: "В місті Берислав жителів обох статей до 12 тисяч (для порівняння - 1857 р. все населення складало 6500 душ - К.М. [5]), з них до 10 тис. православних, до двох тисяч євреїв, душ десять католиків, чотири душі уніатів і три душі розкольників-безпоповців" [6]. Заняття бериславців кінця століття були досить різнобічними. "Торгівля хлібна і всяка інша - мануфактурна та бакалійна, як і ремесла в своїй більшості в руках євреїв. За виключенням десятка православних купців-бакалійщиків і торговців виноградним вином та пивом, а також предметами селянського вжитку, та десятків п'яти більш-менш значних землевласників, - маса православного населення то живе на хуторах, орендуючи землю, чи обробляючи її по найму у великих землевласників та орендарів, чи придивляючись за їх худобою, то в самому місті наймаючись на навантаження та перевантаження хліба в магазини та на кораблі…" [7]. Цікаво, що таким чоловічим засобом заробляння грошей займались… жінки. В результаті чого вони рано старіли та обезсилювались, дуже часто хворіли простудними захворюваннями, тифом та сухотами [8]. Але разом з цим, жіноче населення кінця ХIX ст. займалось і тими самими заняттями, що і сучасні нам представниці прекрасної статі - "торгують дріб'язковими предметами простого домашнього вжитку і всілякими їстивними припасами. Чоловіче населення займається рибальством, судноплавством, менше - візництвом, сапожною, столярною, малярною та ковальською справами". [9]

Разом з цим, автор вважає, що "у всього православного населення в Бериславі одне бажання: - небагато поправившись матеріально, шукати життя удалині від Берислава, місця нездорового, що постійно випробує на собі непривабливий вплив і різного роду чорноробів, що приходять на заробітки з інших губерній, і попросту жебраків". [10]

Берислав в кінці минулого століття був оплотом Православ'я, місцем, де поняття "Бог, вічність, спасіння" були не просто словами, а сенсом життя. І багатші жителі міста, хоча і жили дуже далеко від Берислава, - до 60 верст, а інколи і в інших губерніях, - але вважали своїм обов'язком на храмові свята, на Різдво та Великдень обов'язково приїжджати дня на два-три "…щоб виконати обов'язок сповіді та причастя Св. Тайн" [11]. Якби подорожній прийшов в Берислав в один з літніх місяців, то він би побачив збезлюдніле місто, так мало жителів залишалось в ньому. Найбільш багатші виїжджали на свої дачі та курорти, а найбідніше населення пускалося в паломництво по святим місцям, що разом з близькістю двох православних монастирів: Бізюкового та Корсунського "…зберігало Берислав в православ'ї. Іновірець, розкольник та сектант були нетерпимі для бериславця, якби захотіли пропагувати свою віру". [12]

Багато місця автор документу відводить характеристиці духовного життя бериславців кінця століття. В невеличкому місті діяло чотири Божі Храми: Воскресенський, Успіння Богородиці, в ім'я Введення Пресвятої Богородиці та кладовищна в ім'я Всіх Святих. Крім цього планувалося побудувати ще дві церкви "…одна в селі Козацькому, маєткові князя Трубецького, … інша готується до побудови іменитими бериславцями в самому Бериславі … на Миколаївській площі, … через балку Басанку" [13] (але, на жаль, цим проектам не судилось збутись. - К.М.). В духовному відношенні бериславці кінця ХIX ст. були дуже набожними людьми. Благочинний в своєму звітові помічає, що вони "дотримують всіх постів, говіють, сповідаються й Св. Тайн причащаються, - особливо жінки та діти дуже часто, а з чоловіків немає ні одного, хто, хоча б раз в рік, не виконав свій обов'язок сповіді та причастя. Тяжко хворі вікові та старики всі бажають благодаті і в таїнстві єлеосвячення. Народ любить свої храми і всілякі при них благочинні заклади, любить ревне богослужіння, читання та спів, любить свою церкву та церковнопарафіяльну школу і матеріально дякують за це своїми приношеннями". [14]

Для покращення рівня освіти в Бериславі кінця ХIX ст. діяли:

1. Міська бібліотека (за нею наглядав настоятель Воскресенського храму протоієрей Іоанн Воскресенський).

2. Шість читалень - при народній чайній Товариства тверезості, при чотирьох міських школах, при школі грамоти при Воскресенськім храмі.

3. Морехідний клас.

4. Різні школи (див. табл. 2)

Таблиця № 2

ШКОЛИ БЕРИСЛАВСЬКИХ ПАРАФІЙ [15]

Завдяки звіту В.Новицького, ми можемо побачити, що являли собою парафії Берислава позаминулого століття. Цікавою в цьому відношенні є характеристика парафії Воскресенської церкви (на її місці тепер знаходиться Будинок Культури). "Вона поділяється на дві частини: на міських та селянсько-хуторських жителів. Міська частина ділиться балкою на дві: забалківська на 1/3 більше добалківської… В першій до 1300 душ, а в другій до 1900. В чотирьох селах приписаних до цієї парафії - Козацькому, Отрадо-Кам'янці, Миколаївці та Бургунці (Всі ці села є практично ровесниками Берислава. Найстаріше з них - Бургунка, заснована 16 серпня 1779 р., Отрадо-Кам'янка - 26 травня 1782 р., Козацьке - 9 червня 1782 р. і наймолодше з них, Миколаївка, була заснована вихідцями з Бургунки в 1817 р. - К.М. [16]), віддалених від храму на 10, 12, 15 і 18 верст, та в деяких хуторах живе до 2000 чол… Найближчі до свого парафіяльного храму жителі Козацького сердечно далі від нього ніж селяни інших сіл: дуже рідко бувають в Храмі, мало благоговійної уваги до Богослужіння, а в результаті і між собою живуть не мирно. Жителі більш віддалених сіл - Миколаївки і Бургунки благочинні, відвідують храм приходський, але частіше храми близького до них Корсунського монастиря, перепливаючи для цього Дніпро, а взимку переходячи по льоду" [17].

Священицький склад Берислава, за словами благочинного, був бездоганний і повністю укомплектований (Див. табл. 3).

 

Таблиця № 3.

СВЯЩЕННОСЛУЖИТЕЛІ БЕРИСЛАВА 1899 Р. [18]

 

Але незважаючи на досить активну роботу серед міського населення священнослужителів через Богослужіння, постійні проповіді, роботу читалень та ін., - жителі Берислава, "…якщо не завдяки прикладу, то під впливом грубого, чужорідного населення прихожого з інших губерній… і корінні жителі Берислава страждають на такі ж хвороби: пристрасть до алкоголю з проявами буйства, прихильність до лінощів, неповага до чужої власності, не законне подружнє життя, зрада, розпуста, брехня, осуд ближнього" [19]. Тобто ми можемо побачити певну схожість в побуті та моральних устоях бериславців ХIX ст. і наших сучасників. І закінчити мені хочеться словами того ж таки Новицького: "Віриться, що не даремними будуть і друковане, і живе слово бериславських пасторів і в храмах і поза ними… проти моральних недугів… і все що робиться щоб побороти викладені вище пороки дорослих… і охоронити від них, і виховувати в добрі молоде покоління" [20].

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. З церковних молитов православного богослужіння.

2. Военно-статистическое обозрение Херсонской губернии в 1857 г. - Херсон, 1859. - С. 747.

3. Обозрение епархии в 1899 г. - Державний архів Одеської області (далі ДАОО. - К.М.), ф. 37, оп. 1, спр. 4046, арк. 12.

4. Там же - арк. 1 зв.

5. Военно-статистический отчет… - С. 749.

6. Обозрение епархии в 1899 г. - ДАОО, ф. 37, оп. 1, спр. 4046, арк. 8.

7. Там же. - арк. 8 - 8 зв.

8. Там же. - арк. 8 зв.

9. Там же.

10. Там же.

11. Там же.

12. Там же. - арк. 8а.

13. Там же. - арк. 10-10зв.

14. Там же. - арк. 8а.

15. Складено за: Обозрение епархии в 1899 г. - ДАОО, ф. 37, оп. 1, спр. 4046, арк. 9 - 9 зв.

16. Орлова З., Ратнер И. Из истории заселения Херсонщины. - Херсон, 1993.

17. Обозрение епархии в 1899 г. - ДАОО, ф. 37, оп. 1, спр. 4046, арк. 10.

18. Складено за: Обозрение епархии в 1899 г. - ДАОО, ф. 37, оп. 1, спр. 4046, арк. 10 об. - 12 зв.

19. Там же. - арк. 8 зв.

20. Там же. - арк. 8 зв. - 9.

 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 115 книг;
1,417 статей;
327 авторів.

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Яндекс.Метрика


Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2013-2014 (4) 2014-2015 (10)