Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Вісник Таврійської фундації. Випуск 10
Микола Швидун. Батьківська криниця
Нариси з історії Бериславщини. Випуск 1
Вісник Таврійської фундації. Випуск 4
Вісник Таврійської фундації. Випуск 2
Анастасьєв А., Лепешко В. Звідси починається Вітчизна

Немченко І. Барви Білого берега; Олешаночка; Прощання; Моє Білобережжя: вірші // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Випуск 11. — К.–Херсон: Просвіта, 2015. — С. 222-224.

Барви Білого берега; Олешаночка; Прощання; Моє Білобережжя
Вірші

Барви Білого берега

 

Ярові Славутичу

 

Моря синь предковічна

І Славути блакить –

Щось таємно-магічне

В них сховали віки.

Барви Білого берега –

Мов квітчасті пісні.

Барви Білого берега

Знову сняться мені.

Білий день над водою

Розлива молоко,

Молодою ходою

Лине білим піском.

Барви Білого берега

Снять мені в чужині.

Барви Білого берега

Не забути мені.

Зелень лісу і гаю,

Зелень бережини

Я очима вбираю

Від весни до весни.

Барви Білого берега

Крізь віки мерехтять.

Барви Білого берега

З вишиванок ряхтять.

Жовтоквіття у лузі,

Золотаві поля.

Де не глянь по окрузі –

Аж іскриться земля.

Барви Білого берега

Не злиняють повік.

Барви Білого берега

Зачаровують світ.

Синьо-жовтої мрії

Незбориме крило.

Тризуб-воля ясніє.

Б’є з глибин джерело.

Барви Білого берега

Веселять небеса.

Барви Білого берега –

України краса.

Де б не був, повернуся

До пенатів своїх.

Тільки тут я зцілюся

Від напастей і лих.

Барви Білого берега –

Наче рідні пісні.

Барви Білого берега

Снять мені в чужині.

 


 

Олешаночка

 

Вільшаним раєм княжі вої марили,

Як з далини вертали в рідний край.

І їх стрічало радо й незахмарено

Хмільне Олешшя у низах Дніпра.

Манив їх обрій вільховою хвилею,

І на душі буяла цвіт-весна.

І чарувало дівчиною милою

Олешшя – давня княжа сторона.

Віки злітали в даль безперестаночку,

Але Олешшям марила душа…

Із вільхового царства олешаночка

Мене в дорогу сумно проводжа.

Твій княжий стан і полум’яні віченьки

Зі мною будуть по усіх світах.

І не загасне в найтемнішу ніченьку

Руси-Вкраїни свічка пресвята.

Вітай же сонце у яснім серпаночку,

І хоч розлука стелить нам сніги,

Ти не сумуй, кохана олешаночко,

Я повернусь на наші береги.

Зустріне обрій вільховою хвилею,

І на душі засяє цвіт-весна.

І посміхнеться дівчиною милою

Олешшя – давня княжа сторона.

 

 


 

Прощання

 

Пам’яті Л. К. Шевченко

 

Над Корсунем тужливо пада дощ

І мжичка личко за вуаль ховає.

Даремно серед вуличок і площ

Вони Ваш голос незабутній наслухають.

– Де ж Люба, Люба-Любонька, Любов? –

Питає вітерець у горобини. –

Чи ми зустрінемо її ізнов?

Чи усмішка її до нас прилине?..

Вона в тім краї, де нема болінь.

Вона в тім краї, де нема зітхання.

Там тільки тиша та безмежна небосинь.

Немає там ні кривди, ні страждання.

Там нескінченна і весна, й блакить,

Любов Господня світла і незмінна.

Ізвідти усмішка бринить нетлінна:

– Живі, живіть та Божий світ любіть!

 

 


 

Моє Білобережжя

 

Зову свій край Білобережжям,

Як літописець повелів,

Лишивши нам лани безмежні

Прапращурівських дум і слів.

Ніякі путінські забави

Й новоросійські муляжі

Не позатьмарять нам ні слави,

Ні українськості душі.

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)