Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Олексюк О.В. Поетика творів Миколи Братана
Книга пам'яті: Голодомор 1932-33 у Чаплинському районі
Вісник Таврійської фундації. Випуск 12
Коваленко В. Літопис Інгулецької ЗОШ
Олег Олексюк. Затуманені плачем

Немченко І. Вивчення української діаспори як пріоритет // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Випуск 13. — К.–Херсон: Просвіта, 2017. — С. 82-99. - [До 15-річчя з часу заснування Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори)].

Вивчення української діаспори як пріоритет
(про співпрацю Міжкафедральної науково-дослідної лабораторії «Українська література в англомовному світі» при Херсонському державному університеті й Таврійської фундації (ОВУД) у 2003-2017 рр.)

Міжкафедральна науково-дослідна лабораторія “Українська література в англомовному світі” була створена як окремий науково-дослідний підрозділ Херсонського державного університету рішенням Ученої ради цього закладу (протокол № 1 від 6 жовтня 2003 року) з метою проведення наукових досліджень у галузі літератури української діаспори та її зв’язків із вітчизняним і англомовним літературно-мистецьким процесом. Від часу заснування діяльність лабораторії регламентується чинними нормативними актами і по­становами Міністерства освіти і науки України. Адмі­ністративно лабораторія “Українська література в англомовному світі” підпорядковується деканату факультету філології та журналістики Херсонського державного університету та від початку свого функціонування тісно співпрацює з Таврійською фундацією (Осередком вивчення української діаспори), що є міською благодійною організацією, заснованою 2002 року. Пріоритетними напрямками діяльності лабораторії протягом усіх років є: 1) різнопланові дослідження літератури української діаспори та налагодження контактів із представниками письменства, освітніх і наукових установ зарубіжжя; 2) вивчення зв’язків між українською та англомовними літературами (Великої Британії, США, Канади, Австралії та ін.); 3) простеження рецепції й адаптації української літератури в англомовному світі.

Основні завдання, над реалізацією яких працюють члени лабораторії, такі: 1) розробка теоретичних і практичних аспектів проблеми художнього перекладу, контактування з перекладачами з інших міст України та зарубіжжя; 2) каталогізація праць, присвячених літературі діаспори та українсько-англійським, українсько-канадським, українсько-американським, українсько-австралійським літературним зв’язкам; 3) підготовка курсових і дипломних робіт бакалаврату та спеціалітету, магістерських і кандидатських дисертацій; 4) розробка спецкурсів і спецсемінарів для студентів; 5) випуск спеціального неперіодичного видання та публікація наукових робіт (монографій, посібників, статей); 6) участь членів лабораторії у семінарах, курсах перепідготовки адміністративних, педагогічних кадрів; 7) виступи перед учнями шкіл, студентами середніх та вищих закладів освіти, виступи в радіопрограмах і телепередачах із метою ознайомлення громадськості з набутками літератури і мистецтва діаспори та англомовних країн; 8) зустрічі з представниками української діаспори, обмін досвідом у царині вивчення історії та сучасного стану українського зарубіжжя, його культури, освіти, науки тощо.

Співробітниками лабораторії є викладачі Херсонського державного університету та інших закладів України, студенти в порядку виконання робіт за програмою наукових досліджень лабораторії, письменники, критики, журналісти, перекладачі. На базі лабораторії протягом кільканадцяти років працювали проблемні групи: “Творчі світи письменників української діаспори” (доцент Г. Немченко), ”Поетика письменників Херсонщини та діаспори” (доцент І. Немченко), ”Сучасні проблеми лінгвістики тексту та методики викладання англійської мови” (доцент В. Мелконян), ”Сучасні проблеми перекладу та граматики англійської мови” (доцент О. Свиридов), “Сучасні підходи до аналізу художнього твору” (професор Н. Ільїнська).

Лабораторія функціонує на громадських засадах. Завідувач лабораторією “Українська література в англомовному світі” доцент І. Немченко разом із заступниками – доцентами Н. Чухонцевою і В. Мелконян відповідають за: 1) розробку принципових напрямків діяльності лабораторії; 2) керівництво роботою лабораторії; 3) виконання запланованих заходів за відповідними науковими напрямками; 4) впровадження наукових розробок лабораторії в педагогічну практику; 5) розвиток матеріальної бази лабораторії.

Протягом 2003-2017 рр. у лабораторії працювали: І. Немченко, завідувач лабораторії, кандидат філо­ло­гічних наук, доцент; заступники – Н. Чухонцева, кандидат філологічних наук, доцент; В. Мелконян, кандидат педагогічних наук, доцент; члени лабораторії – М. Пентилюк, доктор педагогічних наук, професор, голова спеціалізованої ради Херсонського державного університету; В. Олексенко, доктор філологічних наук, професор; Л.Бєлєхова, доктор філологічних наук, про­фесор; Г. Чумаченко, доктор філологічних наук, про­фесор; А. Демченко, кандидат філологічних наук, до­цент; Л. Покорна, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри іноземних мов; Н. Ільїнська, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри іноземних мов та літератури; Л. Голомб, доктор фі­лологічних наук, професор кафедри української лі­те­ратури Ужгородського державного університету; С. Кіраль, доктор філологічних наук, професор Київ­сько­­го авіаційного університету; І. Лопушинський, док­тор наук з держав­ного управління, професор кафедри державного управління, педагогіки та психології Херсонського національ­но­го технічного університету, заслужений працівник освіти України; О. Найдьонов, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Херсонського державного аграрного університету; П. Параскевич, кандидат філологічних наук, доцент; Н. Сидоренко, кандидат філологічних наук, доцент; Г. Немченко, кандидат філологічних наук, доцент; В. Загороднюк, кандидат філологічних наук, доцент; І. Цуркан, кандидат філологічних наук, доцент; Л. Бондаренко, кандидат педагогічних наук, доцент; О. Свиридов, кандидат філологічних наук, доцент; Н. Лебедєва, кандидат філологічних наук, доцент; Т. Бахтіарова, кандидат філологічних наук, доцент; Ю. Юріна, кандидат філологічних наук, доцент; Л. Радочинська, ст. викладач; В. Сорока, ст. викладач; В. Галаган, ст. викладач; М. Чорна, викладач; Т. Цепкало, викладач; Ю. Омельчук, викладач; М. Василенко, член Національної спілки письменників України, перекладач; І. Стамплевська, ас­пі­рант; Н. Чаура, аспірант; Г. Бокшань, аспірант. Функції зав. бібліотекою лабораторії та секретаря у різні роки виконували С. Кияшко, В. Засименко (Черв’якова), Г. Сосницька, Ю. Олексенко, А. Калініна, Т. Піндосова, Ю. Омельчук, В. Коротєєва, І. Стаднік. Чудову пам’ять по собі залишили такі діяльні й креативні особистості, як Л. Голомб, Л. Радочинська, яких уже, на жаль, немає серед нас.

Почесними членами лабораторії було обрано таких діячів, як: Яр Славутич, письменник, науковець, перекладач (Едмонтон, Канада); Андрій Легіт (Ворушило), поет, перекладач (Лондон, Англія – Київ, Україна); Ярополк Ласовський, науковець, музикознавець (уні­вер­ситет Кларіон, Пенсильванія, США); Тадей Карабович, поет, перекладач, літературний критик (Люблін, Польща); Микола Дупляк, журналіст і письменник (Камілус, США), Анатолій Крат, письменник, культуролог (Прага, Чехія), Андрій Євса, письменник, перекладач (Одеса, Україна); Валерій Бойченко, письменник, перекладач (Миколаїв, Україна). На превеликий жаль, частина з них за ці роки вже відійшла у вічність – Яр Славутич, Андрій Легіт (Ворушило), Ярополк Ласовський, Валерій Бойченко. Але їхні світлі діла й творчі наробки залишаться з нами.

Членами лабораторії провадяться дослідження життя і творчості українських письменників Англії (А. Легіт, О. Де, Б. Бора, М. Верес, В. Смерека, Г. Мазуренко, В. Річі, С. Фостун), Канади (Яр Славутич, О. Зуєвський, Н. Лівицька-Холодна, Л. Мурович, Л. Палій, М. Царинник, С. Гурко, Д. Струк, М. Голод), Австралії (М. Лазорський, Д. Нитченко, Л. Ткач, Г. Вишневий, К. Фольц, Є. Гаран), поетів Нью-Йоркської групи (Ю. Тарнавський, Б. Бойчук, Б. Рубчак, П. Килина, Ж. Васильківська, Е. Андієвська, В. Вовк) та ін. У працях членів лабо­ра­торії та їх вихованців – студентів, магістрантів, аспі­рантів, слухачів МАН – співставляються творчі індивідуальності українських авторів (Г. Сковорода, Т. Шевченко, І. Франко, П. Тичина, М. Рильський, В. Стус, Л. Костенко та ін.) та англомовних митців (В. Шекспір, Р. Бернс, Д. Г. Байрон, Р. Кіплінг,
Т.-С. Еліот та ін.), простежуються особливості україн­ських перекладів з англійських, американських поетів Д. Кітса, Д. Донна, П.-Б. Шеллі, Г. Лонгфелло та ін.

На кафедрі українського літературознавства під­го­тов­лено й опубліковано посібник із літератури діаспори Галини Немченко та Івана Немченка “Вежі духовності”, що з’явився як результат їх багатолітньої дослідницької і викладацької праці. Доцент І. Немченко впродовж багатьох років викладає курс “Література діаспори”. Доценти Н. Чухонцева та І. Немченко проводили заняття для магістрантів зі спецкурсу “Сучасна література в діаспорі й Україні”, а доцент Г. Немченко вела спец­семінар “Творчі світи письменників української діаспори”. Плідно займаються дослідженням письменства діаспори та зв’язків між українською й англомовними літературами й інші науковці М. Пентилюк, Н. Чухонцева, В. Мелконян, В. Олексенко, І. Лопушинський, А. Демченко, В. Загороднюк, Л. Бондаренко, І. Цуркан, Ю. Юріна тощо, котрі репрезентують різні кафедри нашого вузу та інших закладів.

У 2003 році на базі факультету було проведено Все­українську студентську наукову конференцію “Ак­ту­альні проблеми вивчення літератури української діа­спори” (відповідальний доц.І. Цуркан, ним же упорядковано й випущено в світ того ж 2003 року збірник матеріалів конференції під однойменною назвою, а також видання “Українська література зарубіжжя: навч. метод. рек. до вивч. курсу”(Херсон: Вид-во ХДУ, 2003. – 32 с.).

Щороку з даної проблематики викладачами кафедр готувалися і проголошувалися на Міжнародних, все­українських, міжвузівських, регіональних, обласних, університетських наукових конференціях доповіді й повідомлення. Зокрема члени лабораторії брали участь як доповідачі з проблем діаспори:

у 2003 році – у всеукраїнській науковій конференції “Поетика художнього тексту” (Херсон); обласній конференції: “Зарубіжні українці: хто вони?” (Херсон); університетській науковій конференції до річниці П.Калнишевського (Херсон);

у 2004 році – у Міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми сучасної української філології” (Тирасполь, Молдова); обласній конференції “Українські патріоти інонаціонального походження” (Херсон);

у 2005 році – в I Міжнародному театральному симпозіумі “Література – театр – суспільство” (Херсон), ювілейній науковій конференції до 100-річчя від дня народження У.Самчука (Херсон), обласній науковій конференції до 125-річчя від дня народження В.Винниченка (Херсон); всеукраїнській конференції “Сучасні орієнтири філологічної науки” (Херсон);

у 2006 році – у ювілейній науковій конференції до 100-річчя Івана Багряного (Херсон), Єфремовських читаннях (Херсон);

у 2007 році – у Міжнародному театральному симпозіумі “Література – театр – суспільство” (Херсон); ювілейній науковій конференції до 100-річчя Олега Ольжича та Романа Шухевича “Олег Ольжич та Роман Шухевич у боротьбі за українську державність і незалежність” (Херсон);

у 2008 році – у всеукраїнській науковій конференції до 140-річчя М.Чернявського (Херсон); обласній науковій конференції до 90-річчя Яра Славутича “Яр Славутич – поет, педагог, громадський діяч” (Херсон), обласній науковій конференції до 100-річчя В.Барки (Херсон);

у 2009 році – у регіональній науково-практичній конференції “Б.-І.Антонич в історико-літературному контексті ХХ-ХХІ століття” (Херсон);

у 2010 році – у ІV всеукраїнській науковій конференції “Сучасні орієнтири філологічної науки” (Херсон), регіональних науково-практичних конференціях “Творча індивідуальність Володимира Винниченка” (Херсон) та “Творча особистість Миколи Руденка на тлі епохи” (Херсон);

у 2011 році – у Міжнародній науковій конференції “Українська література в загальноєвропейському контексті” (Ужгород); у всеукраїнській науковій конференції “Літературна спадщина Дніпрової Чайки в історико-літературному контексті” (Херсон);

у 2012 році – у регіональній науковій конференції “Постать Яра Славутича на тлі доби” (Херсон); всеукраїнській науковій конференції до 120-річчя М.Куліша “Микола Куліш і Розстріляне Відродження” (Херсон), у всеукраїнських науково-практичних семінарах “Слово, речення, текст: когнітивний та лінгводидактичний аспекти” (Херсон) та “Актуальні проблеми сучасної філології” до 90-річчя А.Мукан (Черкаси);

у 2013 році – у Міжнародній інтернет-конференції “Актуальні проблеми мовознавства та літературознавства”, присвяченій 19-річчю кафедри української філології Придністровського університету імені Т.Шевченка (Тирасполь, Молдова), Міжнародних науково-практичних конференціях “Від Івана Вишенського до Остапа Вишні та Павла Глазового: розвиток гумору та сатири в літературі” (Київ) та “Актуальні проблеми розвитку української культури і науки” (Херсон), всеукраїнських наукових конференціях “Микола Чернявський і світовий літературний контекст” (Херсон), “Творчість Дмитра Марковича у світовому літературно-мистецькому контексті”(Херсон);

у 2014 році – у VІ всеукраїнській науковій конференції “Сучасні орієнтири філологічної науки” (Херсон); регіональних наукових конференціях “Духовний світ творчості О.Гончара” (Херсон), “Творчість Павла Загребельного з погляду сьогодення” (Херсон);

у 2015 році – у всеукраїнських наукових конференціях: “Творча постать Ліни Костенко: сучасне прочитання” (Херсон); “Улас Самчук у сучасній гуманітарній парадигмі” (Рівне); “Міфосвіт української поезії: ґенеза прочитання” (Херсон); “Перші Мішуковські читання: літературний процес в історико-культурному контексті” (Херсон); регіональній науковій конференції “Духовний світ творчості О.Гончара” (Херсон);

у 2016 році – у Міжнародних наукових конференціях: “Бестіарний код у діалозі культур: традиція та сучасність”, присвяченій пам’яті професора Олега Мішукова (Херсон); “Зарубіжні письменники і Україна” (Полтава); “Літературний процес: становлення ідентичностей” (Київ); “Слов’янські студії” (Миколаїв); всеукраїнських наукових конференціях “Українська література в загальноєвропейському контексті” (Ужгород); “Сучасний мас-медійний простір: реалії та перспективи розвитку” (Вінниця); “Поетика художнього тексту” (Херсон); “Комунікативний дискурс: наукова рецепція і стратегії дослідження” до 160-річчя від дня народження Івана Франка (Київ); “Актуальні проблеми лінгводидактики: реалії та перспективи” до 80-річного ювілею та 50-річчя наукової діяльності доктора педагогічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України Марії Пентилюк (Херсон); “Сучасні орієнтири філологічної науки” (Херсон); “Актуальні проблеми сучасного мас-медійного простору” (Херсон); міжвузівській науковій конференції: “Художній світ Емми Андієвської” (Херсон); регіональних наукових кон­ференціях “Духовний світ творчості О.Гончара” (Херсон); “Культурно-мовні зв’язки як шлях формування національної свідомості” (Херсон);

у 2017 році – у Міжнародних наукових конференціях “Літературний експресіонізм в інтермедіальному контексті” (Луцьк); “Комунікативний дискурс у полікультурному просторі” (Миколаїв); “Міф у художній свідомості та культурі ХХ століття” (Херсон); всеукраїнських наукових конференціях “Поетика художнього тексту” (Херсон); “Кордони, межі й помежів’я в літературі” (Миколаїв); “Антропоцентрична скерованість сучасної наукової лінгвістичної парадигми” (Миколаїв): “Богдан Лепкий та його роль у розвитку української національ­ної культури” (Бережани) тощо.

Проведено чимало спільних заходів по пропаганді здобутків діаспори з міськими й обласними бібліотеками, вузами, школами, музеями та ін. Наприклад: разом із Херсонською обласною науковою універсальною бібліо­текою – конференцію і виставку “Зарубіжні українці: хто вони” (Херсон, 2003) з залученням учителів, студентів, учнів шкіл та вузів міста, а також громадських організацій; спільно з Конгресом української інтелігенції та “Просвітою” – конференцію і виставку “Українські патріоти інонаціонального походження” (Херсон, 2004); разом із викладачами музичного училища вечір пам’яті українських патріотів М. Грушевського, М. Чернявського, С. Петлюри (Херсон, 2007).

Протягом 2003-2017 рр. членами лабораторії здійснювались дослідження літератури української діаспори, які оприлюднювались у вигляді різножанрових публікацій. Каталогізовано друковані праці, публіцистичні й літературні твори членів лабораторії, а також виконані під їхнім керівництвом статті студентів, що присвячувались проблемі “Українська література в англомовному світі”. Ці матеріали щороку поповнюються.

Усього протягом 2003-2017 рр. було опубліковано 173 праці членів лабораторії за напрямками роботи лабораторії, а також 169 студентських наукових розвідок діаспорної проблематики. Підготовлено й захищено під керівництвом членів лабораторії 54 магістерських, 64 дипломних, 42 бакалаврських та 317 курсових робіт із діаспорної проблематики.

Підготовлено 567 виступів студентів на наукових конференціях за напрямками роботи лабораторії. Зокрема, протягом 2005-2017 рр. було проведено спільно з Таврійською фундацією (ОВУД) 7 всеукраїнських студентських наукових конференцій із проблеми “Література української діаспори у світовому історико-культурному контексті”. Ці форуми скликають молодих дослідників кожні два роки. Так, 21-22 квітня 2005 року у Херсоні відбулась І всеукраїнська студентська наукова конференція “Література української діаспори у світовому історико-культурному контексті (відповідальна – доц. А. Демченко). У конференції взяли участь 54 молоді дослідники з Луцька, Миколаєва, Луганська, Тернополя, Донецька, Кривого Рога, Херсона. Прозвучало 33 доповіді студентів Херсонського державного університету, підготовлених під керівництвом членів лабораторії. За результатами конференції опубліковано збірник наукових праць “Література української діаспори у світовому історико-культурологічному контексті” (Херсон, 2005. – 196 с.).

А в квітні-травні 2007 року члени лабораторії брали участь у підготовці й проведенні всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури й ІІ всеукраїнської науково-практичної студентської конференції “Література української діаспори в світовому історико-культурному контексті” (відповідальна – доц. А. Демченко). За результатами цих заходів було видруковано наукові видання: 1) “Збірник студентських наукових праць: мат. всеукраїнської студ. олімпіади” (Херсон, 2007. – 406 с.), до якого увійшли 72 публікації авторів із різних куточків України; 2) “Література української діаспори у світовому історико-культурному контексті: збірник матеріалів ІІ всеукраїнської студентської науково-практичної конференції” (Херсон: Вид-во ХДУ, 2007. – 180 с.), куди увійшли праці 38 молодих дослідників із Вінниці, Запоріжжя, Луганська, Луцька, Чернігова, Полтави, Чернівців, Глухова, Слов’янська, Херсона.

21-22 квітня 2009 року членами лабораторії було підготовлено й проведено ІІІ всеукраїнську студентську наукову конференцію “Література української діаспори у світовому історико-культурному контексті” (відповідальна – доц. А. Демченко). У конференції взяли участь молоді дослідники з Івано-Франківська, Луцька, Миколаєва, Луганська, Тернополя, Донецька, Кривого Рога, Херсона. Прозвучало 37 доповідей студентів Херсонського державного університету, підготовлених під керівництвом членів лабораторії. За результатами конференції опубліковано збірник наукових праць “Література української діаспори у світовому історико-культурологічному контексті” (Херсон, 2009. – 172 с.).

Такими ж плідними були й наступні конференції під цим титулом – IV, V, VI і VIІ, які відповідно відбулися в 2011, 2013, 2015, 2017 рр.

Серед інших наукових форумів, де виголошувались студентські доповіді, підготовлені під керівництвом членів лабораторії, назвемо ще такі: всеукраїнські наукові конференції “Філологічна наука на межі тисячоліть: здобутки і перспективи” (Одеса, 2010); “Літературна спадщина Дніпрової Чайки в історико-літературному контексті” (Херсон, 2011); “Умань-2013. Наука. Освіта. Молодь” (Умань, 2013); “Микола Куліш і Розстріляне Відродження” (Херсон, 2012); “Микола Чернявський і світовий літературний контекст” (Херсон, 2013); “Наукова молодь: інноваційні підходи в освіті та науці” (Херсон, 2015); “Творча постать Ліни Костенко: сучасне прочитання” (Херсон, 2015); “Український філологічний дискурс очима молодих науковців” (Київ, 2015); “Другі магістерські читання. Пам’яті професора О. Мішукова” (Херсон, 2016); “Актуальні проблеми філологічних та лінгводидактичних студій третього тисячоліття у студентських дослідженнях” (Херсон, 2016; Херсон, 2017); міжвузівські науково-практичні студентські конференції “І мене в сім’ї великій...” до 200-річчя від дня народження Т. Шевченка” (Херсон, 2014); “Художній світ Емми Андієвської” (Херсон, 2016); регіональні наукові конференції “Творча індивідуальність Володимира Винниченка” (Херсон, 2010); “Творча особистість Миколи Руденка на тлі епохи” (Херсон, 2010); “Творча постать Євгена Фоміна в історико-літературному контексті” (Херсон, 2010); “Пріоритети сучасних філологічних досліджень” (Херсон, 2012; Херсон, 2013; Херсон, 2014; Херсон, 2016); “Постать Яра Славутича на тлі доби” (Херсон, 2012); “Творчість Павла Загребельного з погляду сьогодення” (Херсон, 2014); “Пріоритетні напрями філологічних досліджень” (Херсон, 2016).

У квітні 2008 та в квітні 2009 року члени лабораторії брали участь у підготовці й проведенні всеукраїнських олімпіад з української мови та літератури, в ході яких з’ясовувались різні питання, пов’язані з напрямками роботи лабораторії.

Упорядковано та зроблено опис кафедральної діаспорної бібліотеки.

Підготовлено до друку й опубліковано спільно з Таврійською фундацією (ОВУД) 12 чисел літературно-наукового річника “Вісник” (головний редактор – доцент І. Немченко, до редколегії входять такі члени лабораторії: професор І. Лопушинський, доценти А. Демченко, П. Параскевич, Н. Чухонцева, Г. Немченко, письменник М. Василенко, а також представники Таврійської фундації Л. Гаражій, Г. Бурдіна, А. Висоцький).

Члени лабораторії беруть участь в опонуванні ди­сертацій: професор М. Пентилюк опонувала на захисті А. Нікітченко з теми “Лінгводидактичні умови навчання української мови в Республіці Молдова” (2004). Доцент І. Немченко виступив рецензентом автореферату докторської дисертації В. Барчан “Творча особистість Теодосія Осьмачки: художньо-естетичні та філософські константи”, опонентом кандидатської дисертації О. Лисенко “Природа ліризму в українському сонеті ХІХ – початку ХХ століття ” (2009), рецензентом авторефератів кандидатських дисертацій Л. Михиди “Специфіка творчої лабораторії Івана Багряного: трансформація життєвого матеріалу” (2012) та І. Накашидзе “Проблема батьківщини у творчості україномовних поетів Канади (друга половина ХХ ст.” (2012). Доцент Н. Чухонцева прорецензувала автореферат кандидатської дисертації О. Кордонця “Лірико-імпресіоністична проза Богдана Лепкого” (2009).

Доцент І. Немченко виступив рецензентом монографій черкаської дослідниці Л. Скорини “Звитяга слова, роздумів і діла”: поезія Яра Славутича” (Черкаси, 2007, 312 с.); ужгородської авторки В. Барчан “Творчість Теодосія Осьмачки в контексті стильових та філософських вимірів ХХ століття” (Ужгород, 2008, 432 с.); івано-франківської дослідниці О. Слоньовської “Слідами невловимого Протея: міф України в літературі української діаспори 20-х-50-х років ХХ століття” (Івано-Франківськ, 2007, 688 с.) та киян Ю. Терещенка й Т. Осташко “Український патріот з династії Габсбургів” (К., 2008, 382 с.).

Підготовлено й проведено вечір до ювілею Олександра Олеся (грудень 2003, відповідальні – доцент І. Цуркан, викладач М. Чорна); поетичний вечір пам’яті Олени Теліги та поетів-пражан (червень 2006 р., відповідальні – доцент І. Немченко, студент В. Лубчак); круглий стіл “Олег Ольжич – письменник, науковець, патріот” (жовтень 2017 р., відповідальні – доценти Н. Чухонцева, Г. Немченко, Л. Бондаренко, І. Немченко). Діаспорна проблематика розглядалась у рамках VI регіонального круглого столу “Україна – Азербайджан: перетин культур Заходу й Сходу” (вересень 2017 р.; доценти Г. Нем­ченко, І. Немченко).

У листопаді 2003 року було влаштовано зустріч викладачів і студентів факультету з діячем діаспори – доктором Ярополком Лісовським, професором Університету Кларіон зі штату Пенсильванія (США); відповідальні: Г. Чумаченко, І. Немченко. У лютому 2009 року було проведено зустріч з представником канадської діаспори – онуком діяча визвольного руху С. Бандери, обговорено можливості співпраці у плані вивчення діяльності представників українського зарубіжжя. Члени лабораторії І. Немченко, Г. Немченко, В. Загороднюк, М. Василенко брали участь у підготовці й проведенні конкурсу, присвяченого 100-річчю С. Бандери.

Протягом 2003-2017 рр. неодноразово відбувалися зустрічі з представництвом англо-українського журналу “Визвольний шлях” (Лондон-Київ), зокрема з Ларисою Йолкіною. Результатом цих контактів стали численні публікації на сторінках цього видання, авторами яких були члени нашої лабраторії І. Немченко, Т. Бахтіарова, І. Стамплевська тощо. Неодноразовими були й зустрічі з дослідником діаспори, автором книжок про українських емігрантів киянином Б. Черваком, який подарував від імені Фундації Олега Ольжича та Видавництва імені Олени Теліги багато критичної та художньої дітератури, присвяченої Празькій школі поетів. У квітні 2011 року з подібною місією виступив професор М. Тимошик із Києва як пропагандист спадщини І. Огієнка.

Систематично проводилося листування з представниками діаспори Яром Славутичем (Канада, Едмонтон), Тадеєм Карабовичем (Польща, Люблін), Миколою Дупляком (США), Петром Матулою (США), Іваном Златокудром (Польща, Куніце), Еммою Андієвською (Німеччина, Мюнхен) та ін. Відповідальні: І. Лопушинський, І. Немченко, І. Цуркан.

Отримано від представників українського зарубіжжя книги і газети, котрі використовуються викладачами і студентами факультету при підготовці до лекційних, семінарських і практичних занять.

Члени лабораторії спільно з Таврійською фундацією (ОВУД) публікують літературні твори про діаспору та художні переклади з англомовних письменників.

Систематично проводяться лекції для учителів міста й області в Регіональному інституті післядипломної освіти (РІПО), для слухачів МАН (відповідальні М. Пентилюк, А. Демченко, Н. Чухонцева, І. Немченко, В. Загороднюк). У ході цих лекцій висвітлюються проблеми, пов’язані з діяльністю лабораторії. Професор М. Пентилюк виступала з лекціями у м.Севастополі (Республіка Крим).

Членами лабораторії проведено презентації: другого видання збірника “Поетика Яра Славутича” (травень 2004 р.); книги Яра Славутича “Поезії та поеми” (жовтень 2004 р.); книги Яра Славутича “Дослідження та статті” (Едмонтон, 2006) на початку 2007 року.

Участь у безпосередній роботі Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори) беруть А. Демченко, Г. Немченко, Н. Чухонцева, М. Василенко, І. Немченко, В. Сорока, В. Галаган).

 Здійснювалось керівництво дослідженнями слухачів МАН із діаспорної проблематики та українсько-анг­лій­ських літературних зв’язків (І. Немченко, А. Демченко, Г. Немченко, Н. Чухонцева, В. Загороднюк).

З проблематики лабораторії щороку виголошувалися наукові доповіді на семінарі кафедри української літератури ХДУ.

Члени лабораторії відвідали концерти українських хореографічних колективів “Надія” та ”Трембіта” з Канади (Едмонтон), українського хору “Журавлі” з Польщі.

25 травня 2005 року члени лабораторії брали участь у відкритті Українсько-канадського культурного центру в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. О. Гончара. У заході брали участь гості з Канади – Ярослав Семчишин, Микола Колодка, Степан Горлач, Марія Фізер. З далекої Австралії прибув бізнесмен і меценат Михайло Гоян. Київ репрезентували письменники Михайло Слабошпицький (виконавчий директор Ліги українських меценатів), Світлана Короненко, Максим Розумний.

За результатами конкурсу, який проводився лабораторією спільно з Таврійською фундацією (ОВУД) студентам-філологам було вручено разові стипендії від Фонду Яра Славутича (Канада) за кращі філологічні дослідження про діаспору. Переможцями стали: у 2005 році – В. Гритчина, Н. Пахомова, О. Шорник, Т. Коваль, М. Марченко-Пилипась; у 2006 році – О. Перерва, Л. Корнійчук, О. Ботвінцева, І. Стамплевська, В. Лубчак; у 2007 році – В. Понкратова, В. Постернак, О. Ізотова, В. Шкрабак, Т. Піндосова; у 2008 році – А. Альохіна, І. Кузьо, Р. Прокопенко, Ю. Шарук, О. Деревко; у 2009 році – О. Петренко, А. Самойленко, В. Нетяга, Ю. Соломахіна, В. Сіпко; у 2010 році – Л. Шанава, С. Ципіньо, Г. Поліщук, Ю. Гайдученко, І. Мазунова; у 2011 році – Н. Левченко, К. Лозовська, А. Клочкова, К. Бутрій, І. Антипенко; у 2012 році – І. Зелена, А. Посисаєва, В. Постолатьєва, В. Новосельцева, Л. Швидкова; у 2013 році – Т. Кухта, В. Коротєєва, І. Бардашевська, А. Туранова, А. Манолє, у 2017 році – Т. Мандич, М. Сільваші, М. Письменна, Р. Малинович, О. Щербан.

Членами лабораторії та студентами було підготовлено і випущено газети-стіннівки, присвячені ювілеям Уласа Самчука (лютий 2005 р.) та Володимира Винниченка (листопад 2005 р.; відповідальні: доценти І. Немченко, І. Цуркан, викладачі Л. Ярошевська, М. Чорна); стіннівки до ювілеїв О. Теліги (червень 2006), І. Багряного (жовтень 2006) та книжкові виставки до цих заходів (відповідальні – доцент І. Немченко, асистент Л. Ярошевська, лаборант Ю. Олексенко, старший викладач В. Галаган); стіннівки до ювілею О. Ольжича (червень 2007) та книжкові виставки до цього заходу (відповідальні – доцент І. Немченко, асистент Л. Ярошевська, лаборант Ю. Олексенко, старший викладач В. Галаган); стіннівки до ювілеїв Яра Славутича (січень 2008) та В.Барки (жовтень 2008), книжкові виставки до цих заходів (відповідальні – доцент І. Немченко, асистент Л. Ярошевська, лаборант Ю. Олексенко, старший викладач В. Галаган).

У 2007 році доцентом І. Немченком розроблено план-схему оформлення меморіального кабінету Олега Ольжича (ауд.472 факультету філології та журналістики), що працює з 2008 р. (стенди для цього кабінету було виготовлено у видавництві Херсонського державного університету; частину коштів заплачено Таврійською фундацією (ОВУД). Ведеться робота по поповненню кабінету літературою про письменника.

Члени лабораторії ініціювали і забезпечили встановлення меморіальної дошки О. Гончара на фасаді головного корпусу ХДУ (відповідальні – доценти П. Параскевич, В. Загороднюк, І. Немченко).

Протягом 2003-2017 рр. на Херсонському обласному телебаченні та радіо з діаспорної проблематики виступали М. Пентилюк, І. Лопушинський, П. Параскевич, В. Загороднюк, І. Немченко, Г. Немченко, Н. Чухонцева, М. Василенко, А. Висоцький, студенти В. Лубчак, І. Стамплевська та ін. (програми “Україна: від мови до нації”, “Вечірня студія”, “Починайте ранок з нами”, “Спільна мова”, “Таврійські новини” тощо). Так, 27 лютого 2005 року на Херсонському обласному телебаченні було продемонстровано передачу з циклу “Україна: від мови до нації” (ведуча О. Мелещенко), присвячену поетам Празької школи. Перед телеглядачами виступив завідувач лабораторії І. Немченко, який репрезентував основні набутки Євгена Маланюка, Олега Ольжича, Юрія Дарагана, Олени Теліги, Наталі Лівицької-Холодної. З проблематики лабораторії подавалися публікації в місцевій періодиці, альманаховій літературі.

У 2005 році успішна робота лабораторії була від­зна­чена Грамотою ректорату Херсонського державного університету.

Члени лабораторії обмінюються досвідом і книжко­ви­ми та журнальними виданнями з викладача­ми Люб­лінського університету (Польща) та Придністров­ського університету імені Т.Г.Шевченка (м.Тирасполь, Молдова).

Лабораторія співробітничає з філологічними кафедрами Львівського національного університету імені Івана Франка, Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського, Ужгородського державного університету, Київського авіаційного університету, Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (Миколаїв); Прикарпатського державного університету імені Василя Стефаника, Київського національного педагогічного уні­верситету імені М. Драгоманова, Київського педа­го­гіч­ного університету імені Б. Грінченка, Черкаського на­ціонального університету імені Б. Хмельницького; Чор­номорського державного університету імені Петра Мо­гили (Миколаїв), Кримського гуманітарного уні­вер­си­тету (Армянська філія).

Заступник завідувача лабораторії доц. Н. Чухонце­ва керувала роботами двох здобувачів наукового сту­пе­ня кандидата філологічних наук у Кримському гу­ма­нітарному університеті (Армянська філія) – А. Куртієвої (“Орієнтальні мотиви й образи в українській поезії ХІХ – перших десятиріч ХХ століття”) та Т. Данилен­ко (“Художньо-історична проза Юрія Косача: жанрові різновиди, проблематика, поетика”), а також конкурсною роботою студентки Херсонського державного університету С. Гуменної “Проблеми мистецтва у романах “Польові дослідження з українського сексу” О.Забужко та “Чорний принц” А.Мердок”. Це дослідження отримало перше місце на Всеукраїнському конкурсі студентських робіт (березень 2006 року).

Лабораторія “Українська література в англомовному світі” відома своєю науковою продукцією в Україні і світі. Про це свідчать, зокрема, відгуки й рецензії, опуб­лі­ковані в зарубіжній та материковій періодиці:

Українське слово йде на схід України //Свобода (США). – 2006. – 6 січня.

Часто П. До спростування однієї поради // Свобода (США). – 2006. – 3 лютого.

Таврійська гостинність // Український літературний провулок. – Люблін, 2006. – Т.6. – С.292.

Відгуки про “Вісник” // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: випуск 12. – К.–Херсон: Просвіта, 2016. – С.309.

Протягом 2006 року члени Таврійської фундації неодноразово проводили акції збору підписів громадян Херсонщини на підтримку конституційних прав української мови як державної – проти надання російській мові (як знаряддю русифікації колишньої і сучасної України) статусу офіційної чи регіональної мови, що загрожує буттю української мови і самої української нації.

У 2006 році підготовлено 1 том “Фотолітопису Таврійської фундації” за 2003-2006 роки (відповідальний І. Немченко, зберігається альбом у М. Василенка). У наступні роки цю роботу продовжено: упорядковано 2 і 3 томи за 2006-2008 та 2008-2011 роки (відповідальний І.Немченко, зберігаються в лабораторії). Розпочато серію тематичних фотоальбомів. Перша ластівка – меморіальний фотоальбом “Андрій Легіт”, заплановано наступний, присвячений Ярові Славутичеві.

У зв’язку зі смертю Яра Славутича (помер 4 липня 2011 року), лабораторією було проведено низку заходів, зокрема телепередачі й радіопрограми, книжкові виставки, лекції та бесіди про славного земляка, регіональну наукову конференцію пам’яті науковця та письменника “Постать Яра Славутича на тлі доби”, що відбулася в жовтні 2012 року в ХДУ. У всіх випусках “Вісника” представлено матеріали Славутичевої проблематики.

За наслідками 2009 року двом членам лабораторії Л. Корівчак та І. Немченкові присуджено Всеукраїнську премію Яра Славутича (раніше цієї премії були удостоєні члени лабораторії В. Загороднюк та М. Василенко).

Підготовлено і проведено конкурс на кращий переклад українською творів англійських класиків (Н. Лебедєва, В. Мелконян, Ю. Омельчук).

Члени лабораторії опікуються діяльністю Літстудії імені Василя Вишиваного при ХДУ (керівник – В. Загороднюк, літконсультант – І. Немченко), спільно з Таврійською фундацією (ОВУД) видають альманах “Вишиванка” (вийшли 4 числа), де традиційно друкуються матеріали по діаспорі; періодично проводять літературні конкурси імені Яра Славутича, Василя Вишиваного, В.Чорновола, М.Чернявського. Традиційно проводяться зустрічі в ”Літературній вітальні” Літстудії імені Василя Вишиваного. Наприклад, до Шевченкової річниці в березні 2017 року: серед гостей були Лауреат Шевченківської премії Анатолій Кичинський, відомий поет і тележурналіст Валерій Кулик, патріарх літературознавчої справи на Херсонщині Павло Параскевич, які порушили проблеми “Кобзар і сучасність”, “Шевченко і світ”, “Кобзар у діаспорі”. У ході зустрічі її учасники могли ознайомитися з виставкою “Діаспорна Шевченкіана”, де було представлено зарубіжні видання поета, книги про вшанування його пам’яті на американському континенті. А 12 травня 2017 року на зустріч із студентами-філологами ХДУ завітали начальник управління внутрішньополітичної діяльності Херсонської обласної державної адміністрації П. Гавриш та голова Таврійської фундації (ОВУД), журналіст і письменниця Л. Гаражій, які презентували двохтомне видання “Хронологія мужності”, присвячене героїчним херсонцям – захисникам України в зоні АТО, зокрема й тим із них, що були часточкою діаспори, але залишили свої справи, навчання в зарубіжжі, аби повернутися в рідний край та рятувати його від московської агресії.

Напрацювання лабораторії з діаспорної проблематики впроваджуються у практику середніх і вищих закладів освіти, зокрема і нашого університету. Створена на базі кафедри української літератури ХДУ міжкафедральна науково-дослідна лабораторія спільно з Таврійською фундацією (ОВУД) дозволяє згуртувати науковців нашого університету, окремих учених Херсонщини, інших міст України та зарубіжжя навколо вирішення актуальних проблем літературознавства та мовознавства, пожвавлення культурних зв’язків між Україною та закордонням.

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 121 книг;
1,513 статей;
345 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (8)