Рижик-Нежуріна І.С.
Мить: Лірика. - К.-Херсон: Просвіта, 2006. - 39 с.: іл. - (Класна книга).
Він поет у всьому: у віршах, у прозі, в публіцистиці і в самому способі життя людини, залюбленої в рідну землю, в свій народ, його мистецтво, літературу, мову. З любові й починався творчий розвій, що бере свої витоки у грозолітті другої світової, по шляхах Леонід Куліш пройшов і Україною, і замежними державами, - про це читаємо і в його проникливих поезіях, і в речах прозових, серед яких - і перших, і других - є твори, її-право, класичні. Для прикладу назвімо вірш "Аглая", оповідання "Дядько Базиль" чи прекрасну новелу про дітей воєнної пори "Свірочка", яку Олесь Гончар волів бачити в шкільній читанці.
Флікінштейн А.В.
Заблудились в степу... а гроза -
Переливний громів передзвон.
Скаче в горах червона коза -
Блискавичний вогонь.
Їхав я, і зі мною пацан,
Та ще третій в компанії дід.
Вибивав колосочків сільван,
Їм шуміли краплі в супровід.
Кінь везе - і не знаєм куди.
Той, що верхи, впустив поводок.
Як на щастя, ковзнувсь молодик
Об небесний льодок.
|
|