Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Анатолій Дунаєв. Жива любов, жива
Іван Немченко. Шлях на Снігурівку
Вісник Таврійської фундації. Випуск 11
Ігор Проценко. Вечірні вогні
Анатолій Анастасьєв. Просто життя
О.Хлань. Вивчення творчості Дніпрової Чайки на уроках літератури рідного краю // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): Літературно-науковий збірник. Випуск 8. — К.–Херсон: Просвіта, 2012. — С. 90-94.
Вивчення творчості Дніпрової Чайки на уроках літератури рідного краю
(за сугестивною технологією)
Художня література ще в епоху античності була умовно поділена на три роди: епос, лірику, драму. У шкільній програмі вивчаються твори всіх трьох родів. Кожний літературний рід зумовлює, відповідно, свої прийоми викладання, бо має специфічні риси.
Так, наприклад, лірика потребує емоційного цілісного сприйняття, творчої уяви, розуміння перебігу почуттів і думок ліричного героя, уваги до образного висловлювання та мелодики.
Отже, визначення природи кожного роду художнього твору, що вивчається, є важливим чинником вибору вчителем методичної моделі уроку.
Емоційний фон уроку літератури рідного краю за текстами Дніпрової Чайки створюється не тільки естетичними, а й інтелектуальними емоціями. Останні найчастіше виражають радість пізнання.
Англійський психолог Д.Пойя відзначав: “У розв’язанні будь-якого завдання присутня крупинка відкриття. Завдання, яке ви розв’язуєте, може бути скромним, але якщо воно кидає виклик вашій допитливості, то ви можете відчувати напругу розуму, що веде до відкриття, і насолоджуватися радістю перемоги” [1, с.168].
Однак важлива не зовнішня поведінка учня, коли він тримається напружено і концентрує увагу, а його внутрішня настроєність на навчання. Радість і ненапруженість — не розвантажувальний етап, а сутність сугестивної технології навчання.
Суґестопедична навчальна система (за Г.Лозановим) виходить з поняття “суґестопедія” (навіювання). Це процес дії на психічну сферу людини, пов’язаний зі зниженням усвідомленості й критичності у сприйнятті й реалізації навіюваного змісту, з відсутністю цілеспрямованого активного його розуміння, розгорнутого логічного аналізу та оцінки в зіставленні з минулим досвідом і даним станом суб’єкта.
Ознаки такої технології:
– обов’язково відкриває резерви пам’яті, інтелектуальної активності особистості загалом — без розкриття комплексних резервів немає суґестопедії;
– навчання супроводжується ефектом відпочинку або принаймні відсутністю втоми (якщо учні втомлюються — це не суґестопедія);
– суґестопедичне заняття завжди викликає приємне переживання;
– суґестопедичне навчання має позитивний виховний уплив, пом’якшує агресивні тенденції та допомагає соціальній адаптації особистості учня.
Для цієї технології характерна псевдопасивність поведінки щодо процесу навчання.
Наприклад, на уроці літератури рідного краю, коли читається лірика Дніпрової Чайки, активність — це не напружене осмислення та пошук інтелектуального виходу з певної проблемної ситуації, а “вимкнення” інтелектуального самоконтролю і водночас відкритість тих екзистенційних глибин, у яких твориться настрій, що його М.Гейдеггер вважав екзистенціалом, бо через нього людині відкривається буття.
Радісно й ненапружено учень бере участь в імпровізованих інсценуваннях, літературно-музичних композиціях улюблених поезій Дніпрової Чайки, ілюструє прочитане, пише літературні етюди за текстами Дніпрової Чайки, у яких полігранно розкриває такий цікавий аспект, як антиномія “чоловік — жінка”. Недарма, коли виникає подібне завдання, у класі — ліс рук. Приємно в притихлому класі прочитати напам’ять улюблену поезію, уявити себе героїнею — вродливою, дорослою, загадковою жінкою, або раптом кинути репліку й викликати зацікавленість у всіх своєю неординарною думкою про твір.
Стимулювання колективних переживань, емоційне вживання в тексти досягається за допомогою різних форм роботи. Насамперед це можуть бути різні види виразного читання, наперед підготовлені до уроку найяскравіші уривки з творів, які вкраплюються в розповідь учителя або передують чи завершують її. Емоційність посилюється, якщо читання тексту проводиться на фоні музики. Так, наприклад, вірш М.Рильського “Шопен” можна продекламувати на фоні “Вальсу №7 до-дієз-мінор” великого польського композитора Ф.Шопена. Ніжна мелодія вальсу у поєднанні з художнім читанням створить особливий емоційний настрій.
Принцип “єдності свідомого і несвідомого”, що є підґрунтям сугестопедії, вимагає організованої цілісної участі особистості в її усвідомлювальних та неусвідомлювальних функціях.
Проте і свідоме і несвідоме виникає в тій самій індивідуальності — тож літературознавчий аналіз тексту поезії, до чого спонукає вчитель, не повинен вступати в суперечність із тим, що несвідомо з’явилося при першому прочитанні: жаль чи ніжність, мрія про жіноче щастя, відчуття провини, зруйновані стосунки з чоловіком, прагнення жити й кохати мають гармонійно поєднатися з роздумом над твором. Так станеться, якщо буде викликано атмосферу довіри, природності, невимушеності, легкої приємної бесіди.
Учитель, гармонійно виявивши усвідомлюване і несвідоме у створюваному ним “театрі одного актора”, спроможний тримати безперервну лінію уваги класу, тобто, граючи, досягти педагогічної мети.
Обравши ці принципи для викладання певної літературної теми за текстами Дніпрової Чайки, викладач широко користується засобами театралізації. У такий спосіб він активізує здібності та можливості учнів.
Практикують учителі й читання творів Дніпрової Чайки, що вивчаються за програмою, безпосередньо на пленері.
Таким чином, слухове сприйняття тексту підсилюється зоровим враженням. І створюється та емоційна атмосфера, коли поезія сприймається як органічне ціле з природою.
Негучне, щире художнє читання та інсценування літературних перлин Дніпрової Чайки, есеїчна розповідь викладача про поетку (замість класичної наукової лекції), спонукання до таких же щиросердечних виявів учнем власної перцепції тексту, власного бачення особи письменниці, власної критичної та художньої творчості і є засобами сугестопедичної технології для літератора.
Ось чому прогнозування й моделювання естетичних реакцій — важливе завдання уроку літератури рідного краю на матеріалі ужинку Дніпрової Чайки.
Ще К.Ушинський відзначав, що “виховання, яке майже виключно турбується про освіченість розуму, робить в цьому випадку великий прорахунок, бо людина — більш людина в тому, як вона почуває, ніж в тому, як вона думає” [6, с.224]. Учений був переконаний, що без належної емоційної основи неможливе не лише успішне, а й будь-яке нормальне навчання. Причина нудьги “завжди одна і та ж — брак душевної діяльності. Так, нудьга виникає з одноманітності вражень, з надмірної різноманітності їх; але в обох випадках вона виникає з одного й того ж” [6, с.352].
У багатьох своїх працях К.Ушинський ставив питання про необхідність наукового вивчення емоційної сфери людини. Вчений стурбовано констатував, що з вражаючою легковажністю людина досліджує все, разом з тим вона свідомо обминає світ людських емоцій і пристрастей, хоча, власне, з цього світу виходить і її моральність, і її щастя.
Серйозною спробою втілення в життя принципу емоційності у викладанні літератури були праці В.Острогорського. Правда, проблема емоційності уроку літератури також не була ще ним розв’язана. Методична теорія тільки тоді стає активною дійовою силою, коли її основні положення науково обґрунтовані й експериментально підтверджені. Для того, щоб теоретично обґрунтувати важливість емоційності в навчанні, потрібні були капітальні праці з питань афективної регуляції свідомості людини. Але таких досліджень не мала у своєму розпорядженні методика як наука. Тому проблема емоційності навчання якщо і ставилась, то лише на рівні декларування окремих істин. Проблеми емоцій і їхньої ролі в житті людини стали об’єктом інтенсивного наукового дослідження психологів, нейрофізіологів лише в останні три десятиліття.
Навчальні ситуації, з яких складатиметься урок, плануємо таким чином, щоб їхній зміст та перебіг передав неповторність ліричного полотна, наблизив його до співпереживань сучасної молоді.
Отже, вивчення доробку Дніпрової Чайки потребує методичної підготовки вчителя, докладного аналізу поезії словесником удома, під час підготовки до уроку; вибору фрагментів для читання і коментування на уроці, формулювання системи питань до учнів, які стимулювали б узагальнене розуміння тексту; застосування специфічних прийомів вивчення лірики. За умови вибору екзистенціально-діалогічної педагогічної парадигми проводимо діалог учня з макрорівнем твору — його ідейно-тематичною основою, та з мікрорівнем — описами, роздумами ліричної героїні, колористикою.
Загалом поезії Дніпрової Чайки для учня є ірреальними світами, у яких разом із ліричною героїнею він випробовує себе в різних людських оточеннях. Школяр проживає все нові й нові історії буття, що сприяє його пошуку власного “Я”, утвердженню позиції в реальному світі — він розширює коло своїх можливостей, а відтак збагачується, творячи себе.

Література

1. Брюховецький В. Як формується художня цілісність // Прапор. — 1998. — № 10. — С.164-175.
2. Дніпрова Чайка. Вибрані твори. — К., 1987. — 279 с.
3. Пасічник Є. Методика викладання української літератури в середній школі. — К.: Ленвіт, 2000. — 382 с.
4. Селевко В.Г. Современные образовательные технологии. — М., 1998. — 74 с.
5. Слободяник А.П. Психотерапия. Внушение. Гипноз. — К.: Здоровье, 1977. — 56 с.
6. Ушинский К.Д. Избранные педагогические сочинения: В 6 т. — М.: Просвещение, 1990. — Т. 2. — 492 с.
7. Фрейд З. Психология бессознательного. — М.: Просвещение, 1989. — 448 с.

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 117 книг;
1,508 статей;
343 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (8)