Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Олег Олексюк. На крилах Просвіти
Сергій Гейко. Церков величність
Нариси з історії Бериславщини. Випуск 9
Микола Тимошенко. Мій степосвіт
Голодомор 1932-1933 років на Бериславщині
Іван Немченко. Світло надії
Методи і засоби діяльності партій

За цим критерієм відрізняють партії авангардного і парламентських типів. До перших відносяться партії неофашистські та комуністичні, до других - соціал-демократичні, ліберальні або консервативні. Для партій авангардного типу характерна наявність методів і засобів, що перебувають на межі чи поза законом. Типовим методом "авангардистів" є силовий тиск на органи влади, а арсеналом засобів - страйки, мітинги, акти громадської непокори та фізичного насильства і терору. Звичайно, офіційно до останніх акцій навіть найрадикальніші партії ніякого відношення не мають, оскільки змушені діяти в межах правової системи держави, щоб мати право брати участь у виборах. Класичним історичним прикладом авангардистських партій залишається РСДРП (більшовиків), що у 1917 р. захопила владу в Росії. Але не слід всі фашистські та комуністичні партії вважати авангардистськими. Так націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини "захопила " рейхстаг у 1933 р. цілком правовим шляхом, завдяки перемозі на виборах.

Для партій парламентського типу притаманні методи і засоби діяльності у межах правових норм держави. Свої політичні програми вони втілюють через законні органи влади, які самі й формують за результатами виборів. Зовнішня діяльність таких партій зосереджена переважно у парламенті та місцевих представницьких органах, а також в урядових установах. Такі партії зацікавлені у збереженні стабільності політичної системи.

До засобів діяльності перш за все відноситься фінансова база. Хоча уявлення про те, що гроші є вирішальним чинником у діяльності партій та в успішному проведені виборів, є здебільшого хибним. Взагалі питання фінансування партій завжди цікавило як опонентів, так і простих виборців. У деяких країнах політичні партії частково фінансуються державою. Так, у США уряд виділяє двом провідним партіям - Республіканській і Демократичній, по 50 млн. USD на проведення виборчих кампаній. У ФРН законодавство про політичні партії встановлює принципи державного фінансування для тих партій, які потрапили до Бундестагу, відповідно до кількості отриманих голосів виборців. В деяких країнах Європи партії фінансуються відповідно до кількості місць у парламенті.

В Україні фінансування політичних партій вперше регламентовано Законом 2001р. Але самі партії і ділові кола, які їх підтримують, намагаються мінімально афішувати джерела фінансування. Це пов'язано з тією обставиною, що сьогодні у країні влада формується не на партійній основі, а тому самі підприємці остерігаються того, як їхня підтримка сприйметься у коридорах влади. В Україні ідею державного фінансування політичних партій підтримують представники політичних об'єднань, що мають своє представництво в парламенті. Ні чинний закон про політичні партії, ні інші закони не містять прямих вказівок на можливість державного фінансування політичних партій. Відповідно до Закону "Про вибори народних депутатів України" державне фінансування політичних партій здійснюється у формі створення певних умов для їхньої участі у виборах (надання безкоштовного ефірного часу на телебаченні та радіо, фінансування оприлюднення програмних положень у друкованому вигляді).

Окремо треба виділити питання діяльності опозиційних партій. Політична опозиція є найбільш організованою формою вираження інтересів, альтернативних або протилежних інтересам влади. Тому вона існує у будь-якому суспільстві. Формування, діяльність і повноваження опозиції досить рідко регулюється конституційним правом. Хрестоматійним тут є приклад Великобританії, де ще в 1826 р. з'явилося поняття "опозиція Його / Її Величності", а з 1937 р. за Актом про міністрів, лідер опозиції отримує платню з державного бюджету. Ця ж практика застосовується в Австралії, Індії, Малайзії, Канаді. Також у Великобританії протягом кожної парламентської сесії має відбутися 20 "днів опозиції" - днів, коли порядок денний визначається опозицією. В Україні права опозиції забезпечуються непрямим шляхом - через права фракцій.

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)