Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Анатолій Анастасьєв. Територія гідності
Анатолій Анастасьєв. Борозенське - це з-під лемеша
Олег Олексюк. Школа-Либідко
Бериславщина: рік 1905
Анатолій Анастасьєв. Просто життя
Вишиванка. Число 2
Організаційна структура та членство в партії

Організаційна структура визначає принципи членства і внутрішню субординацію політичного об'єднання. Класичну типологію партій за критерієм принципів членства запровадив провідний французький політолог М.Дюверже у своїй праці "Політичні партії. Їх організація і діяльність у сучасній державі". Він розділив партії на кадрові та масові.

Кадровою партією, за Дюверже, є угрупування відомих людей для підготовки виборів, проведення кампаній і підтримки контактів з кандидатами". Це, "по-перше впливові особи, чиє ім'я, престиж і зв'язки можуть надати кандидатам підтримку і забезпечити їм голоси; по-друге, експерти, які знають, як спілкуватися з виборцями і як слід організовувати кампанію; нарешті, фінансисти, які можуть надати кандидатам гроші і матеріальні ресурси". Остання умова в українських реаліях - це так звані олігархи - власники заводів, газет, пароплавів. Кадрові партії - це продукт еволюції, що виникли з середини минулого століття. Відповідно до цього маємо партію людей, чиє становище в суспільстві забезпечується їхнім авторитетом у політичному житті. Фактично дії кадрових партій помітні лише в період виборчих кампаній. Вони не мають інституту фіксованого членства і членських внесків. Їхні фінансові кошти складаються з пожертвувань багатих спонсорів. Кадрові партії поєднують у своїх рядах незначне число професійних політиків, а формально - усіх громадян, що голосують на виборах за їхніх кандидатів. Базовою організацією такі партії може бути комітет, асоціація й інші об'єднання, що створюються по територіальному принципі. Їхнє основне призначення - забезпечення більшості голосів на виборах. Кадрові партії не мають постійної політичної програми. Замість її затверджується передвиборна платформа. Типовими представника кадрових партій є Демократична і Республіканська партії США, а також європейські партії переважно консервативної орієнтації. Вищим органом ці партії є або національний з'їзд, скликуваний у рік виборів для висування кандидатів на посади президента і віце-президента і для схвалення передвиборної платформи (Демократична і Республіканська партії США), або щорічна конференція, рішення якої багато в чому носять формальний характер (Консервативна партія Великобританії).

Масові партії характерні тим, що, як правило, мають інститут фіксованого членства і порівняно велику кількість членів, між якими встановлюється тісний і постійний зв'язок. Основна діяльність цих партій має ідеологічний або виховний характер. Вони активно беруть участь у виборах. Керівництво такими партіями здійснюється професійними політиками, поточну організаційну роботу ведуть оплачувані партійні функціонери, на місцях постійно діють партійні організації. Масові партії є продуктом еволюції виборчого права від обмеженого до загального. Вони існують головним чином за рахунок членських внесків. Масові партії мають у своєму розпорядженні політичні програми, ведуть активну роботу серед тих груп населення, що є їх соціальною опорою і базою поповнення їхніх рядів новими членами. У цих партіях існує система підпорядкування організацій нижчого підпорядкування вищестоящим, рішенням партійних з'їздів. До масових партій відносять переважну більшість партій країн Західної і Центральної Європи.

Політологи Дж.Вейнер та М.Паламбара вводять ще один тип партій - "партія виборців", тобто таку, що мобілізує діяльність своїх членів лише на період виборчих компаній, маючи при цьому інститут членських внесків і фіксованого членства. Існує також трикомпонентна типологія партій: кадрові партії, масові партії та партії виборців. І остання класифікація критерієм партій виділяє централізацію і децентралізацію партії. Як правило, нині в світі централізовану внутрішню субординацію мають партії неофашистської і комуністичної ідеології, всі інші - децентралізовані.

Членство у партії, згідно чинного законодавства України, є фіксованим і визначається майже за В.І.Леніним: "Членом партії може бути названий той, хто приймає програму цієї партії, надає партії матеріальну допомогу і приймає участь в одній з партійних організацій". Так був сформульований Леніним перший пункт статуту РСДРП. Це визначення випливало з того, що партія має бути централізованої структурою, а не скопиченням одинаків. Нинішнє українське законодавство сприяє розвитку централізованих партій, і вимагає від них бути масовими і централізованими. Таким чином, українські партії або перетворяться на такі, або мають зникнути з політичної арени. Є ще третій варіант: коли партійним лідерам заважатиме даний закон і вони не зможуть довести свої структури до ідеальних умов, вони змінять дане законодавство.

 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 115 книг;
1,417 статей;
327 авторів.

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2013-2014 (4) 2014-2015 (10)