освіта

Гортаю пожовклі аркуші протоколів засідань педагогічної ради Бериславського міського чотирикласно­го училища і вже вкотре дивуюся тому, які ж вони одвічні, освітянські пробле­ми. Де знайти кошти? Скільки годин у розкладі доціль­ніше відвести мате­матиці, а скільки — читанню? Як захо­пити дитину навчанням? Як підвищи­ти роль учителя в суспільстві? В усі часи, здається, над цим ламали списи і світочі педагогіки, і вчителі з «глибинки»...

Нижче без жодних коментарів подано кілька матеріалів з фондів Херсонського держархіву, які стосуються діяльності освітніх закладів Бериславщини у тяжкі 20-і роки. Думається, вони будуть цікавими для розуміння тієї соціальної ситуації, у якій опинилась школа у перші роки більшовицької влади. Мова оригіналів збережена.

* * * * *

Выписка

Из протокола общего собрания союза Работпрос, состоявшегося 24 сентября 1922 г.

"Районная конференция учителей

(Берислав)

20-го сентября состоялась 2-я районная конференция учителей Бериславского района.

По докладу секретаря паркома о международном положении конференция приняла резолюцию, в которой, между прочим, сказано:

"Мы, учителя, разъезжаясь на места, в гущу крестьянства, для преподавательской работы, говорим рабочему классу и Красному воину: