Історія

«Арешт зграй нападників у Бериславі.

16 липня 1918 р.
№ 281 Товариство "Просвіта".
Херсон, Потьомкінська вулиця.

Перед нами об’ємна документально-аналітична праця польського автора-дослідника Аркадіюша Слабіґа про те, як і чому в післявоєнній комуністичній Польщі сприймали українську меншину та хто, в основному, вирішував її долю. Автор зібрав досі засекречені матеріaли польської служби безпеки від часу закінчення Другої світової війни до 1989 року, коли Польща нарешті позбулася “братньої опіки” СРСР.

Відносно малу літературу про українські землі Закерзоння авторства українських дослідників, збагатив своїм новим дослідженням Михайло Козак з Перемишля. Книжка «Минуле і сучасне Кобильниць Волоської і Руської» вийшла з датою 2007 року у Львові на 302 сторінках друку. На м’якій обкладинці видніє кольорове фото церкви в Кобильниці Волоській і дерев’яний хрест в Кобильниці Руській (встановлений з нагоди 950-річчя хрещення Руси-України), а задню обкладинку прикрашує кольорове фото ікони Пречистої Діви Марії з церкви в Кобильниці Волоській.

Задорожня (Надієва) Євгенія Андріївна за родоводом, як сама пише, - тавричанка. Довгі роки працювала у Бериславі у райкомі комсомолу, редакції газети, районній організації Товариства охорони пам'ятників історії та культури. Обиралася депутатом міської Ради. 19 червня 1941 року відсвяткувала випускний бал у школі № 1. Через два дні разом з найліпшою подругою Таїсою Микитівною Садовник (Демченко) на пароплаві рушила до Херсона здавати документи в інститут. Тої ж ночі почалася війна. Евакуйована 9 серпня з Берислава, вона опинилась аж у Сталінградській області. Там, у с.

Понад 170 років існувала на Херсонщині колонія шведських селян. Беручи на увагу культурний характер цих господарств, радянська влада після революції дала цим колоністам низку дуже істотних пільг.

Мало не 900 шведських колоністів, виходців не з самої Швеції, а з шведських селищ Естонії, жили в селі Старо-Шведському, поблизу Херсону.

26 серпня 1941 року Бериславський район, Херсонської області, було окуповано німецькими військами. Слідом за передовими німецькими військовими частинами до Берислава вступив загін СС, який здійснював кривавий терор у місті і районі.

Гітлерівці систематично розстрілювали мирних радянських громадян і полонених червоноармійців. Майже щодня жителі Берислава спостерігали, як німці по вулицях Рози Люксембург і 8 березня гнали радянських громадян до балок біля скотобойні на розстріл.