Історія

Організоване переселення шведів в Україну припадає на 80-і роки XVIII століття, коли князь Потьомкін, зайнятий колонізаційними справами Російської імперії на землях ліквідованого Війська Запорозького, вирішив розмістити на них і селян села Гогенгольм з острова Даго, що у Балтійському морі [зараз - о. Хійумаа, Естонія].

Сучасний етап розвитку суспільного життя України характеризується значним інтересом співвітчизників до її історії. Цей інтерес зумовлений тим, що кожна свідома людина намагається об'єктивніше зрозуміти минуле і за можливості, передбачити майбутнє. Звернення до минулого дає можливість визначити вірні орієнтири в житті та ефективні методи розв'язання назрілих проблем. Пізнання минулого, які розкриття та осмислення "білих плям" в українській історії, відбувається одночасно з новим розумінням місця, ролі і завдань історичної науки в суспільстві, висвітлення їх актуальних проблем.

"- Техніком на громадських роботах у Бериславському районі являється бухгальтер райвику Шевченко. В техніці він аж нічого не розуміє, а одержує 50 крб. на місяць. За що?

*************

"- Заїжджий двір Бериславського сельбуду зовсім зруйнований, нема чистих кімнат. Сельбуд багато уваги вділяє біліярдній, а заїжджому двору - ні. А що важливіше?

*************

"В ночь под 17 октября, в 20 верстах от Берислава, в своей усадьбе ограблена помещица Блажкова. Грабители, связав старуху Б-ву, ее дочь и слугу, забрали немного денег, серебра, все перерыли и скрылись на лошадях, принадлежащих ограбленной, - по-видимому в направлении Берислава, так как лошади утром здесь были оставлены за городом. Грабителей было около 10; вооружены были револьверами и простыми ружьями. Убитых и раненых нет".

"К ограблению экономии П.Е.Блажковой

ІСТОРІЯ

Галина Михайленко

Ганна Петрівна Затиркевич-Карпинська (Ковтуненко) походить з давнього дворянського роду. Світ вона побачила 20 лютого 1855 року на Чернігівщині (м.Срібне).

На любительську сцену Ганна Ковтуненко (за першим чоловіком Затиркевич, за другим – Карпинська) вийшла в 1882 році. Особливу роль у її долі відіграв аматорський виступ у виставі “Сватання на Гончарівці” за Г.Квіткою-Основ’яненком у Ромнах 9 грудня 1882 року. Ганна Петрівна зрозуміла, що театр – це її покликання. І незабаром – завдяки листуванню з М.Кропивницьким та його підтримці – актриса ступила на професійну сцену.

Нижче буде наведений увесь перелік Бериславських чиновників 90-літньої давнини. Якщо навіть порахувати учителів, священиків та працівників добровільних громадських об’єднань, то й тоді їх кількість, як бачимо, не перевищує 70 чоловік. До того ж, кілька прізвищ згадується у переліку двічі, бо суміщали посади. А тепер згадаймо, скільки чиновників різних служб, та ще й державних (педагоги, медики і священики до їх числа не входять), розсілося у затишних кабінетах зараз. А кількість мешканців міста, між іншим, по-суті з тих часів не змінилася.

Що між сучасними Бериславом та Каховкою здавна існувала переправа, — відомо усім. Сама ж історія перевозу якось раніше майже не досліджувалася.