Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Братан. Шоста заповідь
Бериславщина: рік 1903
Олег Олексюк. Доки живі. Тисячовесни
Василь Мелещенко. Мiй малюнок
Анастасьєв А., Лепешко В. Звідси починається Вітчизна

Літературознавство

У розділі зібрані літературознавчі статті, розвідки, наукові дослідження української літератури, творчості українських письменників.

“Латаття ніжний цвіт…”
(матеріали до уроку позакласного читання за творчістю неокласиків)

Бондаренко Л. “Латаття ніжний цвіт…”: (матеріали до уроку позакласного читання за творчістю неокласиків) // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Випуск 11. — К.–Херсон: Просвіта, 2015. — С. 94-101. - [Педагогіка і методика].

Урок позакласного читання за спадщиною неокласиків (М. Зерова, М. Драй-Хмари, П. Филиповича, Юрія Клена) проводимо після вивчення творчості М. Рильського, щоб він був логічним продовженням розмови про українську класичну поезію першої половини ХХ століття. Методика його підготовки вимагає особливої продуманості через складність цього матеріалу для учнівського сприймання. Школярі уже мають досвід вивчення віршів вітчизняних поетів ХІХ – початку ХХ століття. Але практика свідчить, що запропонувати їм твори неокласиків для самостійного аналізу – значить дати завдання, з яким більшість не впорається.

Текстотвірна роль метафори в організації образно-змістової структури роману “Сад Гетсиманський” Івана Багряного

Олексенко В. Текстотвірна роль метафори в організації образно-змістової структури роману “Сад Гетсиманський” Івана Багряного // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Випуск 11. — К.–Херсон: Просвіта, 2015. — С. 73-93. - [Мовознавство].

Художній текст є результатом емоційно-інтелектуальної психологічної, мовно-творчої діяльності письменника. У таких текстах найповніше відтворюються позамовні чинники: знання рідної мови, традицій і звичаїв народу, внутрішній світ митця, його особливий спосіб сприйняття навколишньої дійсності. На думку В. Адмоні, “художній текст – це духовне чуттєво-понятійне пізнання світу, яке є результатом специфічного (егоцентричного) стану художника і втілюється у формі мовленнєвого висловлювання” [1, с. 120].

Персоналії: 
Міфологічно-ритуальний світ у повістях “Москалиця” та “Черевички Божої матері” М. Матіос

Клещевникова В. Міфологічно-ритуальний світ у повістях “Москалиця” та “Черевички Божої матері” М. Матіос // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Випуск 11. — К.–Херсон: Просвіта, 2015. — С. 63-72. - [Літературознавство].

Повернення до національної першооснови є одним із характерних явищ сучасної української літератури. Широке змалювання українських традицій, звичаїв, обрядів, замовлянь, віщувань тощо засвідчує, “якої художньої якості може досягти автор, якщо він повертається до джерел, а в літературі таким джерелом є міфічний субстрат” [3]. Відзначаючи це, Д. Дроздовський наголошує на високій художній майстерності М. Матіос, видатного прозаїка, поета та публіциста нашого часу. Сама письменниця акцентує тісний зв’язок її біографії з історією рідного роду та краю: “Усі трансформації, які відбуваються в мені, моєму світогляді, оцінках тощо, зав’язані винятково на моїх горах, на гуцульській Буковині” [13, с. 5].

Персоналії: 
Архетипний образ лицаря в художній інтерпретації Емми Андієвської та Галини Пагутяк

Бокшань Г. Архетипний образ лицаря в художній інтерпретації Емми Андієвської та Галини Пагутяк // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Випуск 11. — К.–Херсон: Просвіта, 2015. — С. 59-62. - [Літературознавство].

Розглядаючи літературну рецепцію героїчного міфу, Є. Мелетинський зазначає, що культурний герой вищої формації захищає від “хтонічних, демонічних сил, бореться з ними, знищує їх як тих, хто заважає мирному життю людства” [5, с. 18]. Архетипний образ лицаря як одна з трансформацій архетипу героя має самобутні версії в художній інтерпретації Е. Андієвської та Г. Пагутяк.

Художня рефлексія героя в романі Уласа Самчука “Волинь”

Дмитриченко А. Художня рефлексія героя в романі Уласа Самчука “Волинь” // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Випуск 11. — К.–Херсон: Просвіта, 2015. — С. 56-58. - [Трибуна молодого дослідника. За матеріалами VI Всеукраїнської студентської наукової конференції “Література української діаспори у світовому історико-культурному контексті”]

Актуальність нашої статті визначається провідною роллю українського письменства у збереженні літературних традицій. Зокрема, вагомим є внесок митців-емігрантів, представників українського зарубіжжя, серед яких виділяється Улас Самчук як обдарований прозаїк-традиціоналіст, талановитий публіцист та літературний критик. Він належить до групи діячів, які опинилися за кордоном та тривалий час вважали своїм культурно-організаційним центром Прагу: “...Тут я визрів як письменник, тут появилися основні мої писання, тут формувалися мої ілюзії, мої фата-моргани, мої суперечності. Тут пізнав я певне число людей моєї мови, з якими судилося ділити долю і недолю мого життя” [5, с. 203]. Прозу “празької школи” В.

Персоналії: 

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)