Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Молода муза. Випуск 3
Молода муза. Випуск 2
Бериславщина: рік 1905
Історія Просвіти Херсонщини. Том 1
Нариси з історії Бериславщини. Випуск 1
Микола Швидун. Ти до мене прийшла

Літературознавство

У розділі зібрані літературознавчі статті, розвідки, наукові дослідження української літератури, творчості українських письменників.

Особливості реалізації мовної гри в поетичному доробку Марії Ревакович

Косменюк В. Особливості реалізації мовної гри в поетичному доробку Марії Ревакович // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Випуск 11. — К.–Херсон: Просвіта, 2015. — С. 30-32. - [Трибуна молодого дослідника. За матеріалами VI Всеукраїнської студентської наукової конференції “Література української діаспори у світовому історико-культурному контексті”]

Одним із перспективних напрямів розвитку як вітчизняної, так і зарубіжної лінгвістики початку ХХІ століття є дослідження мови художньої літератури. Звернення до проблем лінгвопоетики дає змогу з’ясувати лексико-семантичні процеси в мові лірики, зокрема простудіювати особливості реалізації мовної гри у віршових творах.

Персоналії: 
Протиставлення Києва та Баришівки у поезії Миколи Зерова та Юрія Клена

Богачук В. Протиставлення Києва та Баришівки у поезії Миколи Зерова та Юрія Клена // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Випуск 11. — К.–Херсон: Просвіта, 2015. — С. 27-29. - [Трибуна молодого дослідника. За матеріалами VI Всеукраїнської студентської наукової конференції “Література української діаспори у світовому історико-культурному контексті”]

Центром простору для неокласиків є Київ (поетичний цикл “Київ” М.Зерова, однойменні вірші М.Драй-Хмари, П.Филиповича, Юрія Клена). Тут сформувалось їхнє “ґроно п’ятірне”, зосередилось культурне життя українського народу. Неокласики своєрідно ставились до міста, що дає підстави українським дослідникам говорити про його модель, створену за “неокласичною традицією”. Е.Соловей наголошує: “Як насамперед культурне середовище постає в Зерова і місто, тож його урбаністичні мотиви мають виразно філософське забарвлення. Відчуття міста як багатошарового, багатоскладового явища культури настільки глибоке й потужне, що воно, зрештою, для митця уособлюється, стає живою істотою…” [4,с. 189].

Персоналії: 
Солярні мотиви в поезії Яра Славутича та Івана Драча

Мельникова А. Солярні мотиви в поезії Яра Славутича та Івана Драча // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Випуск 11. — К.–Херсон: Просвіта, 2015. — С. 22-26. - [Трибуна молодого дослідника. За матеріалами VI Всеукраїнської студентської наукової конференції “Література української діаспори у світовому історико-культурному контексті”]

У сучасній літературознавчій науці на особливу увагу заслуговує проблема вивчення особливостей авторського міфотворення, з’ясування ідейно-композиційної ролі архетипних образів у структурі художнього тексту. На матеріалі української літератури означена наукова проблема останнім часом досліджується досить активно через об’єктивні причини. Нині дійсно назріла потреба у всебічному і глибокому вивченні міфопоетики доробку вітчизняних авторів. У свою чергу, міфопоетика базується на міфологізмі, який є властивістю художнього мислення і реалізується під час творення художнього світу, а значить притаманна кожному талановитому майстру слова.

Персоналії: 
Екзистенційні мотиви у ліриці Лесі Українки та Олени Теліги

Синиця А. Екзистенційні мотиви у ліриці Лесі Українки та Олени Теліги // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Випуск 11. — К.–Херсон: Просвіта, 2015. — С. 17-21. - [Трибуна молодого дослідника. За матеріалами VI Всеукраїнської студентської наукової конференції “Література української діаспори у світовому історико-культурному контексті”]

Від 90-х років ХХ століття в критичних розвідках усе частіше звертається увага на питання екзистенції в українській літературі. Такі домінантні складові цього філософського напряму, як боротьба, страждання, рішучість, волелюбство є невід’ємною складовою творчості Лесі Українки та інших українських письменників, що творили наприкінці ХІХ – у перші десятиліття ХХ ст. – період раннього українського модернізму. Саме в цей час загострюється осмислення індивідом свого призначення в суспільстві, прагнення його пізнати себе, побороти свої комплекси. Першими дослідниками, що звернули увагу на питання екзистенції у творчості Лесі Українки були А. Стебельська та Л. Залеська-Онишкевич. У розвідках сучасних літературознавців Л. Демської, А. Криловця, Н. Малютіної, Н.

Поетика драми В. Винниченка “Між двох сил”

Кравченко І. Поетика драми В. Винниченка “Між двох сил” // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Випуск 11. — К.–Херсон: Просвіта, 2015. — С. 12-16. - [Трибуна молодого дослідника. За матеріалами VI Всеукраїнської студентської наукової конференції “Література української діаспори у світовому історико-культурному контексті”]

Розвиток європейської літератури кінця ХІХ – першої половини ХХ століття сягнув висот філософії пізнання світу шляхом мистецької інтуїції. Рух від антропоцентризму, суттю якого є піднесення смертної людини, до дегуманізації мистецтва позначений появою якісно нових явищ у царині поезії, драми і прози. Адекватними формами осягнення дійсності стають творче осяяння, музика, зумовлюючи появу нового типу естетичної свідомості, що реалізується через сугестивні моделі мистецтва [2].

Персоналії: 

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)