Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Олег Олексюк. Школа-Либідко
Інна Рижик-Нежуріна. Мить
Микола Братан. Зорі падають в моря
Вісник Таврійської фундації. Випуск 6
Микола Братан. Побите серце

Літературознавство

У розділі зібрані літературознавчі статті, розвідки, наукові дослідження української літератури, творчості українських письменників.

Архетипний образ лицаря в художній інтерпретації Емми Андієвської та Галини Пагутяк

Бокшань Г. Архетипний образ лицаря в художній інтерпретації Емми Андієвської та Галини Пагутяк // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Випуск 11. — К.–Херсон: Просвіта, 2015. — С. 59-62. - [Літературознавство].

Розглядаючи літературну рецепцію героїчного міфу, Є. Мелетинський зазначає, що культурний герой вищої формації захищає від “хтонічних, демонічних сил, бореться з ними, знищує їх як тих, хто заважає мирному життю людства” [5, с. 18]. Архетипний образ лицаря як одна з трансформацій архетипу героя має самобутні версії в художній інтерпретації Е. Андієвської та Г. Пагутяк.

Художня рефлексія героя в романі Уласа Самчука “Волинь”

Дмитриченко А. Художня рефлексія героя в романі Уласа Самчука “Волинь” // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Випуск 11. — К.–Херсон: Просвіта, 2015. — С. 56-58. - [Трибуна молодого дослідника. За матеріалами VI Всеукраїнської студентської наукової конференції “Література української діаспори у світовому історико-культурному контексті”]

Актуальність нашої статті визначається провідною роллю українського письменства у збереженні літературних традицій. Зокрема, вагомим є внесок митців-емігрантів, представників українського зарубіжжя, серед яких виділяється Улас Самчук як обдарований прозаїк-традиціоналіст, талановитий публіцист та літературний критик. Він належить до групи діячів, які опинилися за кордоном та тривалий час вважали своїм культурно-організаційним центром Прагу: “...Тут я визрів як письменник, тут появилися основні мої писання, тут формувалися мої ілюзії, мої фата-моргани, мої суперечності. Тут пізнав я певне число людей моєї мови, з якими судилося ділити долю і недолю мого життя” [5, с. 203]. Прозу “празької школи” В. Державин називав вагомою за змістом та цікавою за формою.

Персоналії: 
Своєрідність поетичного доробку Василя Барки

Мандич Т. Своєрідність поетичного доробку Василя Барки // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Випуск 11. — К.–Херсон: Просвіта, 2015. — С. 52-55. - [Трибуна молодого дослідника. За матеріалами VI Всеукраїнської студентської наукової конференції “Література української діаспори у світовому історико-культурному контексті”]

Василь Костянтинович Очерет (таке справжнє ім’я Василя Барки) – український прозаїк, поет, перекладач ХХ ст. Він став автором відомого роману про Голодомор, а загалом написав близько 20 книг. Невизнаний світом український модерніст, ізольований “геній” діаспори впродовж 50 років активно творив, живши на околиці Нью-Йорка [1].

Актуальність дослідження пояснюється потребою глибшого вивчення віршів Василя Барки. Тож приділяємо увагу тим творам, які потребують більш детального аналізу.

Персоналії: 
Символіка рослин у поезіях Емми Андієвської

Письменна М. Символіка рослин у поезіях Емми Андієвської // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Випуск 11. — К.–Херсон: Просвіта, 2015. — С. 47-51. - [Трибуна молодого дослідника. За матеріалами VI Всеукраїнської студентської наукової конференції “Література української діаспори у світовому історико-культурному контексті”]

Традиція використання флористичних символів розпочалася ще у стародавній літературі, у таких жанрах, як міф, легенда, переказ. Вони виражають національні та загальнолюдські архетипи, їхнім джерелом слугують найдавніші міфологічні уявлення про світобудову. “Необхідно детальніше дослідити поняття, на яких ґрунтується поклоніння деревам і рослинам, – твердить Джеймс Фрезер. – Світ в цілому представляється дикунові одухотвореним; дерева і рослини не становлять винятку з правила. Дикун вірить, що вони володіють душами, подібними до його власної, і відповідно поводиться з ними” [7].

Персоналії: 
Особливості поетики лірики Юрія Тарнавського

Малинович Р. Особливості поетики лірики Юрія Тарнавського // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Випуск 11. — К.–Херсон: Просвіта, 2015. — С. 41-46. - [Трибуна молодого дослідника. За матеріалами VI Всеукраїнської студентської наукової конференції “Література української діаспори у світовому історико-культурному контексті”]

Юрій Тарнавський є одним із перших українських співців, який не тільки демонструє розмитість, неокресленість суті поезії у своїй творчості, повсякчас рухається осторонь магістрального шляху розвитку української літератури, а й перебуває у стані постійного пошуку, безперервних змін у формі та тематиці віршів від збірки до збірки. Усе це актуалізує звернення дослідників до проблем поетики цього автора.

Метою нашої статті є розкриття особливостей поетики лірики Ю.Тарнавського, яка динамічно оновлюється і потребує глибшого вивчення на сучасному етапі. 

Персоналії: 

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 117 книг;
1,508 статей;
343 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (8)