Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Іван Немченко. Шевченкова офіра
Микола Братан. Зорі падають в моря
Леонід Куліш. Зізнання
Микола Братан. Гіркі експромти
Нариси з історії Бериславщини. Випуск 3
Микола Братан. І краса, і держава

поезія

Життя, якого не було…; Обійми ночі
Кривко К. Життя, якого не було…; Обійми ночі // Молода муза: Вип. 3. — К.–Херсон: Просвіта; Євшан-Зілля, 2009. — С. 24-25.

Життя, якого не було…

 

Життя, якого не було…

Він був тоді з краєчку світу.

Біда батькам, а все село

Здригалось від страшного вітру…

Тієї ночі він не спав,

Вона — лиш голосно сміялась,

Її безтямно покохав —

Для того, щоб над ним знущалась…

 

Одна лиш заздрість і печаль,

Лиш тільки зрада, підлість, сльози.

Він потім полетів у даль:

У небо, від землі, де грози.

Вона не кликала: «Лишись!»

І не благала: «Будь зі мною!»

А лиш сказала: «Это — жизнь

И я всегда буду такою!!!»

 


 

Обійми ночі

 

Життя тримало нас в обіймах ночі,

Любов пройшла — зосталось каяття.

«Ти приїхав — й повернулось літо...»

Кареба Л. «Ти приїхав — й повернулось літо...» // Молода муза: Вип. 3. — К.–Херсон: Просвіта; Євшан-Зілля, 2009. — С. 23.

* * *

 

Ти приїхав — й повернулось літо

В дні мої осінньо-дощові.

У душі цвітуть казкові квіти,

І співають в серці солов’ї.

Слів моїх срібляста павутинка

Від твоїх слів вогняних тремтить.

Сиплеш сміхом — і летять хмаринки,

І між них моє єство горить.

Прохолода ночі… Літня тиша…

Сяють щастям зорі у траві…

Ти приїхав… Я — найщасливіша!

Й навіть повернулись журавлі.

«Він дріботів, ногами тупав...»
Дриль С. «Він дріботів, ногами тупав...» // Молода муза: Вип. 3. — К.–Херсон: Просвіта; Євшан-Зілля, 2009. — С. 21-22.

1

 

Він дріботів, ногами тупав

І біг, і стишував свій хід.

І тишком-нишком носа хнюпив,

І закривав рукою схід.

 

Він божеволів наодинці

І тяжко плакав, й хоч-не-хоч,

Гуляв зі мною у косинці —

Солодкий мій, весняний дощ.

 

 

2

 

Відчуй мене вогнем в своїй долоні,

Голубкою хоч раз мене відчуй.

Збери мене, як листя, бо холону.

Але дивись — пір'їною не здуй.

 

Розсип мене перлинами в дорозі,

Аби могла, як зорі, посвітить.

Пробач, однак, що зараз я не в змозі

Тебе навік безтямно полюбить.

 

Нема мене. Все рівно йди наосліп,

Вірші

Дементьєва І. Вірші // Молода муза: Вип. 3. — К.–Херсон: Просвіта; Євшан-Зілля, 2009. — С. 16-20. - [Зміст: Герменевтика; Дивися в ніч; За мотивами Стівена Кінга: (Подарунок Дабі-Дабі-Дабі на день народження); «Спадають слова, як шпаклівка, недбало нанесена...»; «сама собі острів...»; «Життя іде розмірено і плавно...»].

Герменевтика

Герменевтика вмістів земних речей

За реальність трохи складніша.

Чи вона, як комп’ютерний чорний дисплей,

Чи як темна церковна ніша?

Чи машини лакований чорний капот –

катафалк старого мотора?

Перед вічністю ми – сліпота сліпот

І свідомість наша – Пандора.

 


 

Дивися в ніч

 

Дивися в ніч. Вона тебе вбирає,

Мов мушля воду. І на глибині

Химерний світ тобі здається раєм,

Допоки не придивишся – аж ні,

Тобі здавалось… Філософським зором

Ти розкладаєш темінь на густу,

Глибоку мудрість і пекучий сором

За власний дур та власну сліпоту.

 

Вірші

Вакуленко-К. В. Вірші // Молода муза: Вип. 3. — К.–Херсон: Просвіта; Євшан-Зілля, 2009. — С. 12-15. - [Зміст: Степ; Чорно-біла райдуга; Актуальність; Майстерність; Портрет; Реставрація; Інкоґніто].

Степ

Зозуля закувала. Зеленіють злаки

Серед степу стежкою самотньою.

Путівець підгортав пісочну пилюгаку.

Горить горицвіт гостинністю господньою.

В вишняках вітри витрушують вітрила

Терен торохтить. Торкнувсь туман

Довготи долини, досягнув до дива

Розстелився рястом, росами розтав.

 


 

Чорно-біла райдуга

І немов би в чорно-білій райдузі самотності

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)