Проза

Історію життя родини Соколенків я почув у селі Новогреднєве Благодатівської сільради.
Почалася вона тієї далекої пори, коли відсвистіла шаблями громадянська війна і, повернувшись додому, червоноармієць Антон Соколенко одружився з сільською дівчиною Галею. Один за другим у них пішли сини Леонід, Григорій, Іван, Микола, Павло, Василь. Діти дружно підростали у великій селянській родині.

Едуард Гром

Космічна історія

"Просвіта" Херсонщини представляє черговий випуск альманаху літературного клубу "Елінг". Альманах вийшов до 30-ліття клубу.

Сьогодні святвечір. Добрі господарі наготували по дванадцять пісних страв, зустрічають гостей. Ідуть сусіди, вітають зі святом:
— Син Божий народився, славімо Його!
А за вікном веселі голоси колядників:
— Радуйся, земле, Син Божий народився!..
— Заходьте до хати, гості дорогі, — запрошують господарі, частують печеним і вареним і, звичайно, міцним.
І пригадався мені один із зимових вечорів далекої повоєнної пори.

Жнива... Прислухаюсь до пам’яті і постають в уяві комбайни, що пливуть полем, лишаючи за собою хмари куряви та копиці обмолоченої соломи. Бронзові хвилі пшениці б’ють прибоєм у хедер, а вгорі за штурвалом причіпного РСМ-8 уважно пильнує за всім дядько Федір. Він комбайнер і важливішої постаті на даний час у селі немає. Шанобливо величаю по імені та по батькові:
— Федоре Дем’яновичу, дозвольте штурвал потримати.

Незчулася подружня пара, як дожила разом до півстолітнього ювілею. А раз дожила — даєш золоте весілля. Недільного вечора на причепуреному подвір’ї ніде яблуку впасти. Все село святкує, вся рідня. Потонуло батьківська хата у квітах і піснях. Теплий спогад викликає пісня про те, як колись зустрілися молодята, де під вербами блищить річка, про те, що вже давно відцвіла калина, а любов, що поєднала душі, досі не зронила ніжний цвіт…

 

ДО 100-РІЧЧЯ ІВАНА БАГРЯНОГО

 

Іван Багряний

 

РОЗГРОМ

 

Повість-вертеп

 

 

"Я бачу перед собою
нових невідомих людей - сильних, як леопард,
прозірливих як ЧеКа,
і вільних, як Воля"…
М.Хвильовий

 

 

СПАДЩИНА

 

Іван Багряний

 

РОЗГРОМ

Повість-вертеп

 

(Закінчення. Початок у вип. 3).

 

Павза - антракт.

 

..................

 

В темряві якісь мавпи починають піряти каміння... Просто в заплющене око моєї кімнати... Вони галасують і кричать. Крізь маріння утоми я розрізняю голоси!..

Гм... Дивно... Звідки він узнав той Долметчер, що я тут? Дивно...