Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Вісник Таврійської фундації. Випуск 2
Книга пам'яті: Голодомор 1932-33 у Чаплинському районі
Вісник Таврійської фундації. Випуск 7
Іван Немченко. Корсунські світанки

Проза

У розділі зібрані прозові твори: романи, історичні романи, повісті, оповідання, новели, казки.


Це тепер без шкільного автобуса батьки не випроводять своїх дітей з дому. Тоді ж, у перші повоєнні літа, про таку розкіш ми навіть не мріяли. У селян не вистачало тяглової сили, щоб обробляти землю, перевозити господарські вантажі. Бувало, наші матері впрягалися у зчепи борін, або перетягували старого комбайна від копиці до копиці… Одне слово, не до нас було у повоєнному селі. Доводилося ходити до школи пішки.
А мені хотілося рости...

Немов кадри архівної кінострічки, мерехтять у пам’яті події далекого дитинства.
Ось біжу з такими, як сам хлопчаками, пастися в паслін і радію, коли у сухому бур’яні вдається знаходити темно-сині ягідки.
Мало хто з молодих людей нині знає, які вони на смак, а для нас то були справжні ласощі. Паслін пасльоном, а нам, дітвакам, кортить чогось суттєвішого за ці солодкуваті ягідки.

СЕЛО МОЄ РІДНЕ

Глибокий колодязь


Під велетенським куполом блакитного неба розпростерся мальовничими килимами-самобранками наш південний рівнинний степ.
Уранці, коли під промінням молодого світила виблискують бурштином і ряхтять золотими лелітками роси, коли вдихається на повні груди настояне на хлібних злаках і чебрецях повітря, постають міражами далекі степові села.
Опівдні сонце зависає в зеніті і, здається, поливає землю розплавленою магмою. О цій порі у тремтливому мареві розчиняються обриси краєвидів — та так, що не відразу й збагнеш, де небо, а де земля.
Ось у такому небесно-земному краї притулилося село Садок — моя маленька батьківщина. Тут я виріс і знайшов свою долю. Звідси починалися всі мої трудові шляхи-дороги.
У мене вдома зберігається старовинна ікона. На вигляд їй не одна сотня літ, проте лик Матері Божої з Немовлям на руках зберігся досить добре. Дісталася мені вона від сусідки бабці Марії, царство їй Небесне.
— Не дивися, що шашіль побила дошку, ікона чудотворна, — було не раз говорила сусідка і розповідала людям дивовижну історію про свій порятунок від смерті в далекі роки сталінського голодомору.
Історію життя родини Соколенків я почув у селі Новогреднєве Благодатівської сільради.
Почалася вона тієї далекої пори, коли відсвистіла шаблями громадянська війна і, повернувшись додому, червоноармієць Антон Соколенко одружився з сільською дівчиною Галею. Один за другим у них пішли сини Леонід, Григорій, Іван, Микола, Павло, Василь. Діти дружно підростали у великій селянській родині.

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)