Проза

Пустіть інваліда поза чергою; При чому тут феодали?; Чого Вітя посміхається?

Пустіть інваліда поза чергою

 


Стежка

Це тепер без шкільного автобуса батьки не випроводять своїх дітей з дому. Тоді ж, у перші повоєнні літа, про таку розкіш ми навіть не мріяли. У селян не вистачало тяглової сили, щоб обробляти землю, перевозити господарські вантажі. Бувало, наші матері впрягалися у зчепи борін, або перетягували старого комбайна від копиці до копиці… Одне слово, не до нас було у повоєнному селі. Доводилося ходити до школи пішки.
Теми: війна, дитинство

Стоїть над рікою будинок
У нашому селищі він єдиний на правому березі Інгульця. Але саме ним чи не найбільше пишаються великоолександрівці. Цього року легендарній будівлі виповнюється рівно 85. Ювілейну дату восени широко й урочисто відзначатимуть в районі і не тому, що в ансамблі з потужним мостом через річку, з гомінким водопадом ця споруда утворює наймальовничіший куточок нашого краю. Не тому, що в її стінах, у гуртках дитячо-юнацької спортивної школи, нині виховуються справжні таланти, такі, як триразова чемпіонка України, учасниця чемпіонату світу з вільної боротьби Ілона Прокопевнюк.

Біль

Біль. Невимовний біль застиг у серці. Він змусив моє життя зупинитися. Так, я дихав, відчував, розумів, але морально – я помер. Цей біль неможливо витримати, його неможливо пережити… Він просто є всередині і ти нікуди його не подінеш. Його не вирвеш з корінням із серця, не випустиш його отруйні ріки із крові, не повернеш душі квіт, коли все у ній згоріло дотла…

Теми: голодомор

Із спогадів моєї прабабусі; Нас вижило п’ятеро…

З редакційної пошти



Тетяна Ярославська

Із спогадів моєї прабабусі


Весна, березень… А холодно як… Дніпро ніби стогне під вагою майже метрового льоду… В хаті — тиша. Мертва тиша. Переді мною очі, дитячі очі.. П’ять пар очей, утомлених, голодних… У них, як у безодні — смуток, біль і надія, надія, що ледь-ледь жевріє… Діти мовчать, але я чую цю страшну тишу, цю нелюдську німоту: “Мамо, ми хочемо їсти, ми так хочемо їсти. Мамо, нам боляче, нам так боляче…!”
Теми: голодомор

По “тонкому” льоду; На роботу

По "тонкому" льоду


У нашій сім'ї кожен третій - учитель, і я вчитель теж. Та не всім однаково навчання давалося. Не кожен пішов учителювати відразу після училища чи інституту.
Рідний брат моєї бабусі, дід Федір, навчався в Бериславському педагогічному училищі, як і я, як і моя тітка, сестра та багато інших родичів. Та тільки часи були дещо інші. Вчився він учився, та й дізналося керівництво району, що він син куркулів, а батька репресовано. Не місце таким серед майбутніх педагогів, серед представників робітничого класу.
Теми: спогади

Таємниця Недогірського дуба

ЛЕГЕНДИ РІДНОГО КРАЮ

Таємниця Недогірського дуба

Теми: природа, козацтво, Велика Олександрівка

“У тебе так легко це виходить…”; Лист від бабусі; “Безмовним ранковим якорем підсвідомості…”; “Клітинки на сорочці із попліну…”; “Дві сльози щокою вниз…”; Самотнiй саксофон; Святвечір

***

 

У тебе так легко це виходить… Знову чую ці слова, давши комусь прочитати свого вірша.

Чомусь здається, що це природжений дар, яким я просто насолоджуюся, і що слова самі по собі просто стають в моїй голові на свої місця. Рима до рими, строфа до строфи – от тобі й вірш. Чим не мистецтво?

Та от тільки ніхто не задумується над тим, чого варті мої вірші. І тут вже не зіграєш на економії масштабу – начебто три збірки, кожна за рік-півтора написана – хіба важко? Так, важко. Надзвичайно важко.


Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 127 книг;
1,631 статей;
383 авторів.



Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини