Публіцистика

Якось увімкнув телевізор на програму "Саме Той". Співрозмовником журналістки був президент фірми "Весіл", яка виробляє спортивно-тренажерні комплекси, Василь Милокостий. Щодо його бізнесових справ, то, виглядало, дай нам, Боже, більше таких підприємців - молодих, але вже досвідчених, ділових і дуже перспективних. Одне слово, "нових українців" у позитивному значенні.

Що мені розходиться, коли пишу про нього? А ось що.

Максим Тадейович Рильський писав: “Хто не знає свого минулого, хто не відає про славу своїх предків, той сам не вартий пошани”. І хоча де-де ще зусртічаються борзописці пихаті, які продовжують дешевими витівками з нашої історії глузувати, які, навіть, у храмі свистять, які сплять і бачать без облич мучеників українських, у яких так й сверблять руки на іконі Богородиці нашкрябати: “Тут був Я”. Проте впевнений, що добрих людей більше, хоча зло краще зорганізоне.

Нарис написано з нагоди 45-річчя 63 відділу Союзу українок Америки ім. Софії Русової. Детройт (США).

 

Настає час, коли ми повинні славити своїх героїв. І справді, пора! І не просто, як кажуть, збирати каміння, як було заведено у нас — вшановувати роковини від дня народження та за традицією — по смерті. Необхідно звертатися до національних героїв і в будні, і свята. У великих людей серце билося завжди. Вони ніколи не забували про спільний дім, працюючи на своєму громадському полі до самовідречення.

Читай Біблію — в ній все сказано. У Біблії на прикладі єврейського народу подана вся історія людства.Через подібні випробування пройшли всі народи, лише у різний час. У Біблії подані закони людського буття, справедливі для кожного народу. Лише читати її слід без релігійного переляку, розуміти алегорії, порівняння, притчі.

«Нема нічого нового під сонцем».

 

Інколи доказують: «Голокост був у історії лише один раз, спрямований для знищення євреїв». Нічого подібного, читай Біблію, в ній все сказано. Книга Есфір, гл.9; 2-17.

29.10.[19]54. Любов до Вітчизни — найвище почуття. Воно дасть людині стійкість у горі, воно виведе її з манівців, з помилок на вірну дорогу... В цій любові знайдеш і опору, і радість, і смисл життя...
Мабуть, лише той по-справжньому щасливий, хто приносить щастя іншим...
16.06.[1955]. По рівню технічного розвитку країна* [США] цілком визріла для комунізму, а в духовному житті багато примітивного, антипатичного.
24.06.[1955]. Матеріальний рівень життя високий. Є і те, що вони** [американці] називають свободою.
Все тут є, а [мені] не вистачає Батьківщини.

1. Народ як соборна особистість

Відгуготіло бронзове багаття жнив. За давньою традицією жниварі, розстеливши на стерні брезент, накрили імпровізований стіл. Ветеран фермерської асоціації обвів поглядом молодих механізаторів і задоволено посміхнувся: “Немає переводу хліборобському роду...”. Здається, недавно ці хлопці під стіл пішки ходили, а сьогодні, дивись, справжні степовики: міцні, витривалі...
— Молодці, синки! Добре потрудилися...

50 років!

А мені здається, що це було вчора. Трохи більше — торік!

 

А все ж пройшло піввіку. Тоді мені не набігло ще й тридцяти. Душа була наповнена молодецтвом, серце хвилювала нестримна енергія до дії, долати крок за кроком сім-верстві шляхи для утвердження своїх можливостей, у здійснені юнацьких мрій і надій.