Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Іван Немченко. Корсунські світанки
Бериславщина: рік 1903
Микола Кабаків. Переяславська угода 1654 року
Анатолій Дунаєв. Жива любов, жива
Нариси з історії Бериславщини. Випуск 9
Микола Братан. Шоста заповідь

Публіцистика

Дещо про особливості української національної стратегії

Шумада М. Дещо про особливості української національної стратегії // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): Літ.-наук. зб.: Вип. 7. — К.–Херсон: Просвіта, 2010. — С. 220-224.

Приглядаючись до діяльності священнослужителів Українсько-Білоруської Православної Церкви у Польщі, навіть нехотячи, мусимо помітити певні аномалії, недоречності і дивацтва, яких трудно погодити зі здоровим глуздом. Відомо всім, що православна церква в Польщі обслуговує українське і білоруське населення. Чому ж тоді її переіменовано на т. зв. «Польскі Косцюл Православни». Це ж примітивний спосіб (розрахований на обмежений натовп) показати стежку до прискореної полонізації. Постає питання: чому ж політичну концепцію винародовлення національних меншин має здійснювати якраз церква? Виходить, що нечисті політичні плани державних політиків мають використовувати священнослужителі, не турбуючись про чистоту власних рук.

Вчительські семінари на Союзівці з перспективи часу

Дупляк М. Вчительські семінари на Союзівці з перспективи часу // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): Літ.-наук. зб.: Вип. 7. — К.–Херсон: Просвіта, 2010. — С. 181-184.

Щорічним двотижневим семінарам для підвищення рівня вчителів Шкіл Українознавства, які влаштовує Шкільна Рада при Українському Конґpесовому Комітеті Америки для своїх педагогів на Союзівці, виповнилося уже двадцять п’ять років. З цього приводу назріла потреба зробити необхідні підсумки та дати їм об’єктивну оцінку. Про те, що ця оцінка позитивна, свідчать щорічні дописи учасників семінарів в українській пресі. Одначе, точні статистичні дані про ці курси може дати лише їхній організатор – Шкільна Рада, бо вона влаштовувала їх, піклувалася ними і кожного року дбала про те, щоб намічені курси відбулися. Їх бо не все було легко влаштовувати, тож могли й не відбутися.

Василь Іванович Лопата
Віртуальна зустріч з великим митцем

Параскевич П. Віртуальна зустріч з великим митцем // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): Літ.-наук. зб.: Вип. 7. — К.–Херсон: Просвіта, 2010. — С. 175-180.

«Надії та розчарування або метаморфози гривні» – так назвав одну зі своїх прозових книг В.Лопата. Хто ж він такий? Чи відомий вам? Йому належать також дві автобіографічні повісті «Десь на дні мого серця» та «Дорогу свою покажи мені, Господи» з посвятою «світлій пам’яті моєї мами Ганни Антонівни Лопати посвячую». Це відомий письменник, заслужений художник України (1979), лауреат міжнародної премії з екслібрису (Англія, 1989), лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка (1993), лауреат першої премії Промінвестбанку України (1998), почесний громадянин міст Вінніпега і Брондона (Канада), Народний художник України (2001), лауреат премії імені О.Гончара (2007).

Персоналії: 
Дещо про образ України у світовому іконостасі

Лук'яненко Л. Дещо про образ України у світовому іконостасі // Вісник Таврійської фундації: Вип. 6. — К.–Херсон: Просвіта, 2009. — С. 315-322.

Лук’яненко Л. На землі кленового листка: Спогади й роздуми посла. — К., 2002.

Під час моїх поїздок у різні країни й особливо зустрічей з канадськими громадянами українського походження, членами парламенту, місцевими урядовцями практично всюди після виступів перед великою авдиторією до мене підходили люди, яких можна назвати вченою елітою — професори, викладачі вузів, науковці. Були серед них люди старшого віку, що вже на пенсії, були й молоді. Одні з них мали авдиторії й читали лекції. Інші писали глибокі наукові розвідки й друкували їх у поважних журналах чи видавали окремо брошурами або книжками. Я питав їх, чи могли б вони написати статтю академічного рівня в основному за профілем їхнього фаху та їхніх інтересів, але глибоко проукраїнську й антиімперську. Усі вони розуміли, про що мова, й відповідали ствердно.

Юлія Датченко
Писанкарство як шлях вивчення православного духовного досвіду наших предків
Датченко Ю. Писанкарство як шлях вивчення православного духовного досвіду наших предків // Вісник Таврійської фундації: Вип. 6. — К.–Херсон: Просвіта, 2009. — С. 254-264.

Проблеми духовного розвитку людини сьогодні стали обов’язковою умовою виживання суспільства. Сьогодні педагоги і психологи наголошують на дефіциті духовності і моральності, нестачі доброти й милосердя.

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 121 книг;
1,513 статей;
345 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (8)