Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Олег Лиховид. Політичний компас виборця
Валентин Плаксєєв. Лети, моя пісне, лебідкою!
Олег Олексюк. А у нас був Тарас
Олег Олексюк. Доки живі. Тисячовесни
Вишиванка. Число 2
Вісник Таврійської фундації. Випуск 5
Катрени
роздум-презентація
Бібліографічний опис: 
Параскевич П. Катрени: роздум-презентація // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Вип. 12. — К.–Херсон: Просвіта, 2016. — С. 291-294.

З Миколою Олександровичем Василенком я познайомився давно на одній із студентських зустрічей у Херсонському педагогічному університеті й відчув глибоку повагу й вдячність. Тоді відбувалась зацікавлена розмова про його творчий доробок, складний і нелегкий шлях у літературу.

Студенти запитували автора про його твори. Він змістовно і влучно відповідав, читав окремі вірші зі збірки “Очна ставка” (1990) з передмовою відомого поета й перекладача Григорія Кочура “Штрихи до портрета”, зокрема поезії, присвячені видатним українським письменникам Т.Шевченку, М. Кулішу, М. Зерову. О.Довженку, Яру Славутичу та іншим, поезії на морально-етичні теми, автобіографічні, для дітей. Найбільш активним студентам тут же підписував свою книжку.

У мене зберігся один із таких примірників із дарчим надписом: “Від автора на довгу пам’ять про зустріч із студентами. Микола Василенко. 20.04.1994 р.”. Є там у ній така коротка поезія “Оптимізм” (1974, с.150):

 

Не друкують книг моїх – не треба,

Перетерплю і таку біду.

Все одно, як літом сніг із неба,

Я колись на голови впаду.

 

Цим пророчим словам судилося звершитись. Нині Микола Олександрович відомий і авторитетний поет, прозаїк, вправний перекладач із багатьох мов на українську, досвідчений публіцист, автор 15 книжок поезії та прози, численних літературознавчих статей, роздумів про літературу, мову, завдання письменника, минуле й сучасне нашої Вітчизни. Його глибоко поетичне слово виграє різними барвами, хвилюється і передається читачам, будить їх розум, викликає зацікавлений інтерес до мови й художніх засобів автора. Його творчість високо оцінена відомими літературознавцями й критиками та читачами: М. Жулинським, Д. Павличком, Г. Кочуром, Д. Паламарчуком… нашими земляками. Вона відзначена Всеукраїнськими літературними преміями імені Василя Мисика та імені Яра Славутича.

У поезії “Серце заповів Батьківщині” (зб. “Тавровані зоряниці”, с.233) він освідчувався своїй милій: “Кохаю, сказав…/ Тільки серце своє заповів Батьківщині, / Своє серце і руку Вкраїні віддав”. Таким постає він із багатьох своїх історичних літературних роздумів.

Поет-патріот ще в 1959 р. у поезії “Ронделі” закликав:

 

Єднайтеся орли-сини,

Я – Україна, ваша сила.

Я вам дала могутні крила

І дух, і молодість весни.

Хай вас не бавлять мрії-сни.

Для подвигів я вас ростила.

Єднайтеся, орли-сини!

Я – Україна, ваша сила

(“Очна ставка”, с. 83-84).

 

Один поет полюбляє сонет, і чи не найчастіше звертається до цього випробуваного жанру, його різновидів, інший – до класичного вірша у його розмаїтті. Микола Олександрович особливо в останні роки часто віддає перевагу катрену. Катрен (фр. quatrain) – чотиривірш, віршована строфа з чотирьох рядків, – таке одне з його визначень.

Згадаймо хоча б його останні збірки “Тавровані зоряниці” (2001), в якій є розділи “Вінок надгробних написів” (1990–2010, с. 81–116) і “Кошик катренів” (1950–1990, с.111–210, 298 катренів), та “Транзит самоцвітів” (2012), де є частина перекладних віршів А. Кацева, М. Сулаєва, Р. Ахматової, Р. Гамзатова та ін., і “Катреновий телескоп”, що увесь складають катрени (Частина перша, 1980 – 1990 р.р. – 343 катрени, – с. 7–242; Частина друга, 1950–1980 р.р. – с. 125–235, катрени і вірш “Чолом тобі, Тарасе”).

Як бачимо, катрени оприлюднювались частково групами, циклами і перейшли у цілу книгу.

А тепер автор порадував нас, читачів, ще й “Сходинками вгору” (катрени, червень 2014–2016), де вміщено 180 катренів, рукопис яких переді мною. І які ж вони розмаїті! І кожен виблискує, висвітлює красою і мудрістю думки, живого народного слова, добром і ласкою до одних подій, людей, їх учинків і сердитою, гнівною, злою волею до недругів, ворогів, хитрунів. В основі багатьох із них прямі відгуки на наше сучасне повсякдення. Кожна катренна маніатюра – це справжній діамант у художньо-поетичній досконалості.

Найбільша частина з них – це відгуки і оцінка неоголошеної війни на Донбасі, анексії Криму, викриття підлості і підступності кремлівських хитромудрих словоблудів, сатани Путіна і його приспішників, засудження нелюдських злочинів, порушення всіх міжнародних зобов’язань, прав, договорів, зокрема, прав людини на життя, розперезана беззаконність “теоретиків” і “практиків” Кремля і їхніх ЛНР та ДНР. Поет виступає проти загарбницьких планів північного сусіда, колишніх “старших братів”, позбавити Україну законного права розвиватись по шляху європейської демократії. Тут перед нами постають події історичного минулого, постаті видатних особистостей, які перемежовуються з нашим сьогоденням. Деякі катрени мають своїх конкретних адресатів із відповідною оцінкою їх діяльності, це зокрема М. Жулинський, Г. Кочур, як його старший друг і вчитель, Д. Павличко, Я. Славутич, І. Дзюба, О.Гончар, якому він присвятив цілий цикл…, діячі історії та літератури і мистецтва Т. Шевченко, М. Куліш, М. Зеров, П. Калнишевський, К. Білокур, С. Крушельницька. У багатьох віршах засуджено сталінські злочини.

Значне місце у творчості М. Василенка посідають події довоєнної дійсності у збірці “Очна ставка”. Серед них хотілось би виділити “Руйнували церкву” (30-ті роки), “Пам’ять”, “Хто?”, “Колгоспний тік”, “Дід Кузьма”… А ще є тут поезії для дітей, про батьків та ін. Все, що хвилювало поета, не давало спокою.

Уважно перечитавши “Сходинками вгору”, я відчув біль і творчий неспокій поета, його прославлення мужності й відваги воїнів УПА, захисників незалежності України в АТО, впевнені заклики до боротьби з ненависним ворогом і віру в нашу перемогу:

 

Гібридна війна, чия це вина?

Хто ногу підставив народу?

В Донбасі лютує гібрид-сатана,

Що має ординську породу.

 

Стверджуючи суть війни, поет висловлює віру і хвалу молодим захисникам Вітчизни і обраного шляху її розвитку.

Миколу Олександровича ми знаємо й шануємо за те, що слово його непросте, сповнене глибокої думки і майстерного виразу. А ще за те, що він удало користується поетичною формою катрена. Вона у нього звучить, як рефрен до більших форм. Співець прожив гірке окрадене за сталінського режиму життя, але його талант зберіг сили і в наш час.

Його поезія закликає націю до єдності і спільної боротьби з жорстоким нападником, попереджає про небезпеку: “Не гаймо часу! Як свою родину,/ Підтримуймо подвижницьке АТО./ Єднаймося в гранітну міць, а то/ Накине ворог зашморг на Вкраїну”. Багато з них у своїй основі мають конкретні події, взяті й узагальнені з повідомлень ЗМІ та інших джерел, звучать влучно, часто афористично. Наприклад:

 

Іванові Дзюбі

Гуртуймося! Настала вже пора

Зробити нашу нашою Вкраїну,

Щоб повні засіки було добра.

Любов і згода – кращі за руїну.

 

Або:

Боролися завзято… і нарешті

Зробили європейський вибір ми.

Тепер торуймо шлях добра і честі

Без Воркути, Сибіру й Колими.

 

Катрени у автора – це надійна зброя проти ворогів і для прославлення героїчних подвигів захисників України. Підтверджує цю думку кожен вправний рядок і мудре слово поета. Спасибі йому за невтомну плідну працю і бажаємо поповнити зроблене новими катренами, які допоможуть ще чіткіше самовиразитись.

Роздум-презентацію останніх катренів хотів би закінчити такими його рядками:

 

Існую і живу, сміюсь і плачу

Для тих, хто має добру вдачу,

Хто любить землю й небо рідне,

І слово батьківське небідне.

Персоналії: 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.

ВАЖЛИВО!

Оригінальні тексти! Захищено!
Угода про дотримання авторських та інтелектуальних прав

Пишіть реферати та курсові.

При передруці посилання залишайте на місцях!





Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)