Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Голодомор 1932-1933 років на Бериславщині
Микола Братан. Гіркі експромти
Микола Василенко. Лаодика - царица Селевкидии
Йосип Файчак. Світ вирує
Микола Братан. Поет-земляк Євген Фомін
Микола Братан. Семенівське шосе
Осколок; Україні; Замайданено; На сході смок…; Земля – жива
вірші
Бібліографічний опис: 
Педченко В. Осколок; Україні; Замайданено; На сході смок…; Земля – жива: вірші // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Вип. 12. — К.–Херсон: Просвіта, 2016. — С. 203-206.

Осколок

 

Осколок з фронту

Брат привіз

На згадку вчора,

А ще – в очах

Чорнезний ліс

Од втрат і горя.

Скупий на усмішку

Й слова,

Такий незвичний.

Убралась в іній

Голова на пам’ять вічну.

Можливо, “Градів”

В тім вина,

Стріл політичних.

Він молодий,

Тож цілина

Не так трагічна.

Та цілина, що

По душі – мов протяг стиха,

Від часу трохи заросте

Йому на втіху.

Та тільки ж пам’ять-автомат

В осколок взута…

Чорніє ліс в очах од втрат.

Ну як забути?

 


 

Україні

 

Я люблю твої роси ранні,

Калинову твою косу,

Степову акварель світання,

Смерекових лісів красу.

 

Ти для мене – веселка Херсона,

І Азовське, і Чорне моря,

І вітри полонин бездонних,

І Говерли блакитна зоря.

 

Твої янголи ввись злетіли,

Зі злочених верхів святинь,

І над нами розправили крила –

Неба мирного тиху синь.

 

По стежках журавлиного клину,

Щосекундно, як в пульсі кров,

Я знаходжу тебе, Україно,

Закохатися хочу знов.

 


 

 

Замайданено

 

Замайданено: за забралами

Лиць не видно, лиш блиск щитів.

Українці, чи ж заблукали ми

На всесвітніх стежках віків?

 

Протиставлені, протикровлені,

Хоч на всіх – цей один майдан,

І важливі слова – не мовлені,

І на душах – синці од ран.

 

Ми – народ, нас не можна вбити,

На усіх – єдина земля,

То від кого ж її боронити,

Коли свій у свого стріля?

 


 

На сході смок…

 

На сході смок… Димів прогірклих змій…

Щемить броня, осколками побита.

Годинник дня крізь літній звіробій

Просіює живе і вже віджите.

 

Безістинність… Поплутались водно,

Людське життя і політичне грище,

Й вода не хоче гуснути вином,

Коли довкруж – німотні попелища,

Коли серед амбіцій і чинів,

Для матері розмита доля сина,

Коли під блиск посмертних орденів

На срібняки міняють батьківщину,

Коли застигла істина: не вбий,

А життєдайний дощ змінили “Гради”,

Коли вирує темний чорторий,

Там, де кільце стискається блокади…

 

Це двадцять перший вік… Прозріти б слід…

Та, храм зганьбивши, для новин в газеті

Кладе парадоксальний ерудит

Собі набій у лоно пістолета…

 


 

 

Земля – жива

 

А небо, небо не мовчить:

Земля – жива,

По ранах свіжих вмить біжить

Удаль трава,

І хоч повсюди чути все ж

Зойк – ярий біль,

Чиєсь життя не має меж,

Як правди сіль,

Бо не мінялося на гріш,

Стріляти в ціль,

І свято пам’ятало лиш,

Що в заметіль,

Коли свинцевий сніг летить,

Й біжить біда,

Собою землю заступить,

Де йде орда,

І, може, прорости крізь ґрунт.

Як та трава,

Це й є найвищий плоті бунт:

Земля – жива…

 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.

ВАЖЛИВО!

Оригінальні тексти! Захищено!
Угода про дотримання авторських та інтелектуальних прав

Пишіть реферати та курсові.

При передруці посилання залишайте на місцях!





Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)