Андієвська Е.

Розглядаючи літературну рецепцію героїчного міфу, Є. Мелетинський зазначає, що культурний герой вищої формації захищає від “хтонічних, демонічних сил, бореться з ними, знищує їх як тих, хто заважає мирному життю людства” [5, с. 18]. Архетипний образ лицаря як одна з трансформацій архетипу героя має самобутні версії в художній інтерпретації Е. Андієвської та Г. Пагутяк.

Стрімкий розвиток міста спричинив зміни у тематиці та проблематиці мистецтва. Урбаністика стала важливою складовою європейської літературної традиції, як і саме місто в житті та світосприйнятті сучасної людини. Про це свідчить значне поширення її в українській та німецькій літературах. До урбаністичної теми зверталися такі вітчизняні письменники, як М. Хвильовий (“Вступна новела”, “Арабески”), М. Івченко (“Місто вмерло”), М. Могилянський (“Честь”), В. Домонтович (“Доктор Серафікус“) тощо. Серед німецьких авторів міська тематика була відображена в прозі Т.

Сучасне літературне обличчя незалежної України важко уявити без творчості тих письменників, які в силу тих чи інших обставин опинилися за межами її материнського лона. До таких належить оригінальна белетристка, поетка, малярка Емма Андієвська, котра за примхою долі вже багато десятиліть живе далеко поза Україною, хоча народилася 19 березня 1931 року в Донецьку (колись - Сталіно).

ІНТЕРВ'Ю

Ігор Цуркан

"Усе моє життя - це ходіння крізь стіни…"

(Інтерв'ю з Еммою Андієвською)

- Пані Еммо, скажіть, будь ласка, що спричинилося до того, що Ви стали професійною письменницею і художником?

ІНТЕРВ'Ю

Ігор Цуркан

"Усе моє життя - це ходіння крізь стіни…"

(Інтерв'ю з Еммою Андієвською)

- Пані Еммо, скажіть, будь ласка, що спричинилося до того, що Ви стали професійною письменницею і художником?

Традиція використання флористичних символів розпочалася ще у стародавній літературі, у таких жанрах, як міф, легенда, переказ. Вони виражають національні та загальнолюдські архетипи, їхнім джерелом слугують найдавніші міфологічні уявлення про світобудову. “Необхідно детальніше дослідити поняття, на яких ґрунтується поклоніння деревам і рослинам, – твердить Джеймс Фрезер. – Світ в цілому представляється дикунові одухотвореним; дерева і рослини не становлять винятку з правила.

Творчість Емми Андієвської стала широко відомою в Україні від початку 90-х років. Найбільшу популярність здобула її мала проза, особливо казки. Творчість Емми Андієвської досліджували Анна Біла, Ніла Зборовська, Марко Роберт Стех, Богдан Рубчак, Петро Сорока, Людмила Тарнашинська та багато інших науковців, але на сьогодні ще недостатньо вивчені казки письменниці крізь призму міфокритики. Цим визначається актуальність теми нашої статті.