 |
 |
 |
 |
 |
 |
Продовження.
Початок див. у 1 та 2 числі «Вишиванки»
Троянці довго сумували.
І пом’янувши вже не раз
Свого Тараса називали
З шанобою і без образ.
Від моря їх уже мутило,
Бо ж вік скільком їм скоротило.
Еней насупивсь, сам не свій,
Не вірив цій морській стихії,
Богів безмежній благодії.
Розплакався, немов плаксій.
Я, Іван Петрович Котляревський,
Залюбки вітаю Василя.
Він, творець новітнього бурлеску,
Земляків сьогодні звеселя.
Ось вони - рясні плоди науки,
Тож Василь Степанович - доцент
"Суча дочка" - в нього "дочка суки",
Вбгав у риму слово "імпотент".
Не картаю, правнуче, тебе я,
Навпаки - хвалю письмо твоє.
Слова Богу до мого Енея
Слово це чуже не пристає.
Правда, маю достеменні дані
Від гармат і в вас сильніша грудь.
Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!
Угода про дотримання авторських та інтелектуальних прав
Пишіть реферати та курсові.
При передруці посилання залишайте на місцях!
