Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Нариси з історії Бериславщини. Випуск 1
Вісник Таврійської фундації. Випуск 2
Микола Братан. Побите серце
Іван Немченко. Квітка України
М.Братан. Парасолька йде по місту
Анатолій Анастасьєв. В чарівному світі дитинства

Шевченко Т.Г.

Лист до Катерини
Шевченко Т.Г. // Вісник Таврійської фундації. Вип. 14. — К.–Херсон: Просвіта, 2018. — С. 186-188.
Вітаю щиро Катерину,
Яка прийшла із «Кобзаря».
Вже нас вітає жовто-синьо
Вкраїни вільної зоря.
Та чуєм, з долею-імлою
Гірке ще світло йде до нас.
На нього з правдою святою,
Немов із сонцем, йде Тарас.
В нім грім шабель і поклик волі
І доля дівчини одна.
І Катерина йде поволі
З імлою-долею сумна.
Я по-дівочи відчуваю
Її надію і печаль.
Ще, може, десь з-за небокраю
До неї вернеться москаль.
І лід на річці вже не трісне –
У це наївно вірю я.
Та доля-мла над нею висне,
Як віща правда Кобзаря.

Давно було те, а сьогодні
Хіба ж змінились почуття
Людей, що буть людьми не годні,
Й не знають навіть каяття?
Які ж у цьому життєплині
Живуть лиш помислом лихим.
Персоналії: 
Лірична Шевченкіана
На Тараса; Кобзареві; Шевченкові думи; “Іду...”; Поклін; Землі моїй: вірші
Шевченко Т.Г. // Вісник Таврійської фундації. Вип. 14. — К.–Херсон: Просвіта, 2018. — С. 113-117.

На Тараса



Він розбив доби тверді окови,
Дитям збагнув вже волелюбний зміст
Пісень своїх дідів. Він кинув міст
Із рабства до висот, де рідна мова
Озброює і владно кличе діять;

Снагу дає ясним трудам рости,
Що другим шлях до тої ж висоти
Освітять в час, як схопить безнадія
Думок охлялих і жбурне на дно,
Коли уже здається все одно,
В яких світах нащадкам не блукати.
Горить у нього юнаків любов,
Дітей і матерів єдина кров,
Для супостата завжди він іклятий.


Кобзареві



Страшно робиться, коли читаю,
Перечитую, од краю до краю
Слізьми засіяні лани паперу
Білого.
І диво дивнеє
Стає: бадьорію, коли з померлих літер
Схопиться й повіє
Персоналії: 
Мій Шевченко

Шевченко Т.Г. // Вишиванка. Число 5. — К.–Херсон: Просвіта, 2018. — С. 55-56.

У темній рамі, в хаті на стіні –
Портрет Шевченка, скільки пам`ятаю.
Дивлюсь на ньо-го й мариться мені,
Що я його давно і добре знаю.
З часів кріпацтва, ще коли малим
Він потерпав від панської неволі,
Коли життя було нещадне з ним,
Та він терпів, не ви-казавши болю.
Він взяв перо і вилив отой біль
На аркуші в поезії чудовій,
І мову рідну високо підніс,
І душу українську в кожнім слові,
Як пута рабські мужньо розри-вав,
І як за жінку-матір мовив слово,
Як мріяв, щоб земля, яку кохав,
У волі й мирі процвітала знову.
Це мій Шевченко, бо із ним живу,
Милуюсь краєвидами Вкраїни,
За неї з ним я Богу помолюсь,
Як він, не знаю іншої країни.

Персоналії: 
Пам’яті Шевченка

Шевченко Т.Г. // Вишиванка. Число 5. — К.–Херсон: Просвіта, 2018. — С. 60.

Крізь призму століть
Його голос нам чути.
Нам серце болить,
Бо його не вернути –
Митця-патріота,
Що словом рубав
Усіх ворогів
І народ підіймав.
Шевченка ніколи
Ніхто не забуде.
«Кобзар» його вічно
Іти буде в люди.
Століття пройдуть
І покине всіх час –
Не вмре й не загине
Славетний Тарас.

Персоналії: 

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 127 книг;
1,631 статей;
383 авторів.

Сайт Просвіта Херсонщини розміщений на хостингу

hyperhost.ua

ВАЖЛИВО!

Оригінальні тексти! Захищено!
Угода про дотримання авторських та інтелектуальних прав

Пишіть реферати та курсові.

При передруці посилання залишайте на місцях!





Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)