З Софією Василенко довелося зустрічатися небагато. Запам’яталось останнє побачення. Мова тоді йшла про творчість. Вона казала мені:
— Може колись вдасться постати в літературному світі, перед читачами зі своєю цільною поетичною збіркою. Там не буде розповідей ні про моє особисте життя, ні листів до рідних, друзів. Моя книжка віршів буде належати тому, кого вона зацікавить творчо, а моє приватне життя до цього не годиться, не випадає.
Я тоді подумав “приватне життя”. Але ж це не тільки чоловік, діти…
