Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Голос Батьківщини. Випуск 5
Любов Єрьомічева. Дев'ятнадцать
Микола Братан. Експромти з посмішкою
Анатолій Анастасьєв. Борозенське - це з-під лемеша
Голос Батьківщини
Вісник Таврійської фундації. Випуск 2

Винниченко В.К.

Поетика драми В. Винниченка “Між двох сил”

Кравченко І. Поетика драми В. Винниченка “Між двох сил” // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Випуск 11. — К.–Херсон: Просвіта, 2015. — С. 12-16. - [Трибуна молодого дослідника. За матеріалами VI Всеукраїнської студентської наукової конференції “Література української діаспори у світовому історико-культурному контексті”]

Розвиток європейської літератури кінця ХІХ – першої половини ХХ століття сягнув висот філософії пізнання світу шляхом мистецької інтуїції. Рух від антропоцентризму, суттю якого є піднесення смертної людини, до дегуманізації мистецтва позначений появою якісно нових явищ у царині поезії, драми і прози. Адекватними формами осягнення дійсності стають творче осяяння, музика, зумовлюючи появу нового типу естетичної свідомості, що реалізується через сугестивні моделі мистецтва [2].

Персоналії: 
Психологічні колізії у п’єсах “Чорна Пантера і Білий Медвідь” Володимира Винниченка та “Пігмаліон” Бернарда Шоу
Трибуна молодого дослідника
За матеріалами VI Всеукраїнської студентської наукової конференції “Література української діаспори у світовому історико-культурному контексті”

Петречків О. Психологічні колізії у п’єсах “Чорна Пантера і Білий Медвідь” Володимира Винниченка та “Пігмаліон” Бернарда Шоу // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Випуск 11. — К.–Херсон: Просвіта, 2015. — С. 7-11. - [Трибуна молодого дослідника. За матеріалами VI Всеукраїнської студентської наукової конференції “Література української діаспори у світовому історико-культурному контексті”]

Драматичні твори Володимира Винниченка і Бернарда Шоу є визначними явищами на тлі доби модернізму. Обидва письменники – засновники якісно нової інтелектуальної драматургії, пов’язаної з екзистенціалізмом (“філософією життя”) і психоаналізом. Кращими зразками такої драматургії є п’єси “Чорна Пантера і Білий Медвідь” В. Винниченка та “Пігмаліон” Б. Шоу. Ці твори відзначаються складністю психологічних колізій, які заслуговують особливої уваги. Хоча вже чимало написано наукових праць про драматургію як В. Винниченка [2; 5; 6; 8; 9 та ін.], так і Б. Шоу [1; 3; 7 та ін.], порівняльне вивчення їхньої спадщини у зазначеному аспекті ще не здійснювалося, чим і визначається актуальність теми нашої статті.

Творча індивідуальність Володимира Винниченка

Чорна М. Творча індивідуальність Володимира Винниченка // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): Літ.-наук. зб.: Вип. 7. — К.–Херсон: Просвіта, 2010. — С. 225-232.

19 жовтня 2010 року кафедра українського літературознавства Інституту філології та журналістики на базі Херсонського державного університету провела Регіональну наукову конференцію, що була приурочена до 130-річчя з дня народження В.Винниченка.

Володимир Кирилович Винниченко в історії нашої літератури постать виняткова: поет, романіст, повістяр, новеліст, драматург, публіцист, філософ, маляр, політичний та громадський діяч, перший та єдиний серед українських письменників ХХ століття, чиї твори ще до революції 1917 року було перекладено багатьма мовами.

Персоналії: 
Традиції В.Винниченка у монодрамі Я.Стельмаха «Синій автомобіль»
Клочкова А. Традиції В.Винниченка у монодрамі Я.Стельмаха «Синій автомобіль» // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): Літ.-наук. зб.: Випуск 7. — К.–Херсон: Просвіта, 2010. — С. 12-15.

Після тривалого мовчання та панування у вітчизняній драматургії «теорії безконфліктності» у ІІ половині 70-х – 80-х років з’являється ціла плеяда молодих митців, які подали на розсуд загалу дещо відмінний від партійних замовлень «продукт». Альтернативні драматургічні тексти 80-х засвідчили поступове руйнування канонічних прийомів жанротворення. В них не було гучних промов, уславлення героїчних подвигів заради світлого майбутнього. Натомість на сторінках п’єс постали звичайні люди зі своїми побутовими клопотами та особистими переживаннями [3, с.376].

Яр Славутич і Горький
Яр Славутич і Горький: "Зустріч" через десятиліття
(мова чи "наречие", або "кому это надо?")
Лопушинський І. Яр Славутич і Горький: "Зустріч" через десятиліття (мова чи "наречие", або "кому это надо?") // Вісник Таврійської фундації: Вип. 6. — К.–Херсон: Просвіта, 2009. — С. 206-214.

У травні 1997 року під час проведення на Херсонщині Міжнародного літературно-мистецького шевченківського свята “В сім’ї вольній, новій” у Херсонському державному педагогічному інституті імені Н.К.Крупської (нині – Херсонський державний університет) побував відомий канадський письменник українського походження, уроджений херсонець Яр Славутич (Г.М.Жученко). Мені, на той час доцентові кафедри української мови інституту, довелося супроводжувати дорогого Земляка. І так трапилося, що саме в цей час, після смерті визначного українського письменника Олеся Гончара, що в своїх творах, зокрема, оспівував степову Херсонщину, його ім’я (по праву!), замість імені Максима Горького, було присвоєно Херсонській обласній науковій бібліотеці.

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 115 книг;
1,417 статей;
327 авторів.

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2013-2014 (4) 2014-2015 (10)