Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Ігор Проценко. Вечірні вогні
Микола Братан. Гіркі експромти
Микола Швидун. Ти до мене прийшла
Анатолій Суганяк. Атом любові
Микола Братан. Сузір'я Плеяд
Микола Кабаків. Переяславська угода 1654 року

Яр Славутич

Матеріали, наукові дослідження, розвідки про Яра Славутича та його творчість.
Яр Славутич; Нестор Махно

Василь Загороднюк

Яр Славутич

А Вам жар-птиця наспівала
Солодку долю і гірку.
Впивалися отруйні жала
Прямо у серце козаку.
Та українські сонцепілля
Дали снагу таку міцну,
Що зловорожі бісів зілля
Лягли від злоби у труну.
Хоча колюччя на дорозі
Траплялося іще не раз
І грім лунав у передгроззі,
Неначе сталінський наказ...
Та стали Ви за Україну,
За рідну в росах сіножать,
За ту народжену дитину,
Що ім'я їй не встигли дать...
Яку спалили. Це багаття
Пече і досі нам серця,
Немов повторене розп'яття,
Уроком правда буде ця.
У Вашім дійстві подих волі,
І шестигранні ячмені,
Які шептали Вам на полі,
Щось прошепочуть і мені.

Віддячливий сонет

Яру Славутичеві

Сонет, що написали Ви в Криму
З присвятою мені, степовикові,
Неначе докір праведний, сприйму:
О, як же ми згрішили в ріднім слові!

Кому повім печаль свою, кому, -
Донині мудрагелі безголові
Чужинському слугують, як свому,
Хоч, як-не-як, братки мої по крові.

Мовчав би, так болить же знову й знову:
Ніщо для вас козацька корогва,
Ростини, безкорінні - чинолови!

І як не повторить гіркі слова:
Жирує новочасна "татарва,
Що відреклася батьківської мови!"

Персоналії: 

ПОЕТИЧНА ГАЛЕРЕЯ

Микола Василенко

Яр Славутич

Cтояли ночі перед ним, -
Життя вузли в'язало.
І застеляв дорогу дим,
І сліз було немало.

Здіймалась хвиля до небес,
Його сторчма котила.
Здавалося, що світ увесь -
Одна-страшна могила.

Але в захланну каламуть
Себе він чув добряче:
На пробу міць твою беруть, -
Терпи! Тримайсь, козаче!

І він тримався, позаяк
Нова манила днина -
Потужний спалахом маяк -
Розкована Вкраїна!

Персоналії: 
Херсонщина у творчості Яра Славутича

Образ південного степового краю - чарівної Херсонщини посідає вагоме місце у творчості Яра Славутича (справжнє ім'я та прізвище Григорій Жученко), який народився 11 січня 1918 року і перші 25 років жив на Україні, а надалі - в еміграції (Німеччина, США, Канада) і тільки після 1990 року знову відвідав батьківщину, був прийнятий у члени Спілки письменників України. Автор поетичних книг "Співає колос" (1945), "Гомін віків" (1946), "Правдоносці" (1948), "Оаза" (1950). У наступні роки виходять ще п'ять поетичних збірок, а також переклади, наукові праці. Його твори в останні роки не раз виходили на Україні. Вийшло і своєрідне вибране у двох (К.: Дніпро, 1994) і в п'яти томах (К.-Едмонтон: Славута, 1998).

Персоналії: 
Леонід ПОЛТАВА

ЯРУ СЛАВУТИЧЕВІ

Загрузали німецькі гармати
У наш золотий чорнозем.
І ридали полум'ям хати,
І кричали: "Ми оживем!"
Так багато було Батиїв,
Крови й мотузів на гіллі -
Але з гір не зійшов наш Київ
І Дніпро не зійшов із землі.
Бо коли ліз вогонь по стрісі
І коли скоростріл гарчав,
Десь далеко селюк у лісі
Свіже дерево намічав,
Щоб ізнову поставить хату,
Дим розвісить, як корогов,
Щоб землю, тричі розп'яту,
Воскресити землею знов!

1945

 

 

Петро КОСЕНКО

СОНЕТ 77

Ярові Славутичеві

О, як люблю я слово материнське, рідне,

Персоналії: 

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 121 книг;
1,513 статей;
345 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (8)