Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Анатолій Анастасьєв. Потоки
Микола Братан. Поет-земляк Євген Фомін
Голос Батьківщини
Микола Братан. Сузір'я Плеяд
Інна Рижик-Нежуріна. Мить
Вісник Таврійської фундації. Випуск 12

рецензія

Янголи не плачуть
про книжку Наталі Чернишенко “Вже осінь стукає у вікна” (Херсон: Айлант, 2016, 458 с.)
Загороднюк В. Янголи не плачуть // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Вип. 12. — К.–Херсон: Просвіта, 2016. — С. 302-307.

Наталя Чернишенко заявила про себе як прозаїк, можна стверджувати, швидким уходженням до русла літературно-художнього процесу. Про це свідчить її багатокнижжя. За останні роки побачили світ прозові твори письменниці: “Вопреки всему”, “Если б знать что такое любовь”, “Зов раненой птицы”, “Мечта мотылька”, “Надежда, море и любовь”, “Полынь – трава горькая”, “Светлый ангел ночи”, “Светская львица”, “Согрета дыханием ветра”.

Персоналії: 
Монографія про українське село Журавці на Закерзонні
(Омелян Вішка. Журавці. Село Журавці в документах, на сторінках історії та у споминах його колишніх жителів. Торунь 2014, 638 с.)
Дупляк М. Монографія про українське село Журавці на Закерзонні // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Вип. 12. — К.–Херсон: Просвіта, 2016. — С. 295-301.

У житті трапляється, що деякі вихідці з села приховують своє сільське походження і на запитання “звідки родом”, подають назву найближчого великого міста, бо так “престижно”. Люди, які здобули вищу освіту та пошану в суспільстві, не приховують свого сільського роду, а навпаки – вони горді з нього. Такі інтелігентні люди хочуть якомога глибше пізнати своє родове та національне коріння, бо вони не хочуть бути нічиїм перекотиполем. Вартість людини визначається не місцем її народження (місто або село), а добрими ділами, тобто тим, що ця людина залишає по собі. Людей, які шанують себе та проявляють свою соціяльну та національну гідність, шанують також чужі люди, чужинці тощо.

Катрени
роздум-презентація
Параскевич П. Катрени: роздум-презентація // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Вип. 12. — К.–Херсон: Просвіта, 2016. — С. 291-294.

З Миколою Олександровичем Василенком я познайомився давно на одній із студентських зустрічей у Херсонському педагогічному університеті й відчув глибоку повагу й вдячність. Тоді відбувалась зацікавлена розмова про його творчий доробок, складний і нелегкий шлях у літературу.

Студенти запитували автора про його твори. Він змістовно і влучно відповідав, читав окремі вірші зі збірки “Очна ставка” (1990) з передмовою відомого поета й перекладача Григорія Кочура “Штрихи до портрета”, зокрема поезії, присвячені видатним українським письменникам Т.Шевченку, М. Кулішу, М. Зерову. О.Довженку, Яру Славутичу та іншим, поезії на морально-етичні теми, автобіографічні, для дітей. Найбільш активним студентам тут же підписував свою книжку.

Персоналії: 
Зі степу “Степ” іде у світ
Загороднюк В. Зі степу “Степ” іде у світ // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Вип. 12. — К.–Херсон: Просвіта, 2016. — С. 289-290.

У шевченківські дні 2016 року в літературно-мистецький простір Херсонщини проверстав дорогу альманах “Степ” №23. Цього ж року виповнюється 130 літ із часу виходу в світ його першого числа. Виникає закономірне питання, а чому за такий тривалий проміжок часу вийшло друком лише 23 номери? Це в середньому на 5 років – один випуск. Справа в тому, що 1886 року побачив світ перший номер “Степу”, який був конфіскований, а хто був причетний до його видання, розповсюдження, зазнали переслідувань, утисків, арештів.

Боротьба польських комуністичних служб безпеки з українством
(Arkadiusz Słabig. Kwestia ukraińska w działalności Służby Bezpieczeństwa PRL. Instytut Pamięci Narodowej. Komisja Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu. Dokumenty i materiały. Warszawa, 2016)
Дупляк М. Боротьба польських комуністичних служб безпеки з українством // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Вип. 12. — К.–Херсон: Просвіта, 2016. — С. 279-288.

Перед нами об’ємна документально-аналітична праця польського автора-дослідника Аркадіюша Слабіґа про те, як і чому в післявоєнній комуністичній Польщі сприймали українську меншину та хто, в основному, вирішував її долю. Автор зібрав досі засекречені матеріaли польської служби безпеки від часу закінчення Другої світової війни до 1989 року, коли Польща нарешті позбулася “братньої опіки” СРСР. Те, як нова польська влада ставилась до своїх громадян української національностi, серйозно зумовлене бажанням будувати однонаціональну державу, в якій не було б місця для національних меншин, а це передусім було продовженням меншиневої політики польських передвоєнних урядів, спрямованої на дискримінацію українців у всіх проявах життя.

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 117 книг;
1,509 статей;
343 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (8)