Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Братан. Гіркі експромти
Вишиванка. Число 4
Анастасьєв А., Лепешко В. Звідси починається Вітчизна
Олег Олексюк. Школа-Либідко
Ігор Проценко. Вечірні вогні
М.Братан. Парасолька йде по місту

історія

Незнаному воякові УПА; Олена Теліга; Яр Славутич; Ти прости, Україно, синів слабодухих; "Вже триста літ моїй іконі..."
Загороднюк В. Незнаному воякові УПА; Олена Теліга; Яр Славутич; Ти прости, Україно, синів слабодухих; "Вже триста літ моїй іконі..." // Вісник Таврійської фундації: Вип. 6. — К.–Херсон: Просвіта, 2009. — С. 218-220.

Незнаному воякові УПА

 

Де Черемош, гори й полонини,

Де Говерла пнеться в небеса.

Пізнавали сутність Ви Людини,

Що є воля, вірність і краса.

 

Тут Ви кулю серцем зупинили.

Всю Вкраїну вгледівши на мить.

Ось тому у мене є вже сили

Всю її по-справжньому любить.

 


 

Олена Теліга

 

Хіба можна у поезію стріляти

І залізом рвати тіло молоде

І зі струн бандури виробляти ґрати,

Наче Україна їх жагуче жде.

 

Наче у тумані. І не знає волі.

Хоч хреста Олені возвела уже.

Та ще, мабуть, з’їла з нею мало солі,

І вона для неї, мов дитя чуже.

15 лютого – день виводу військ колишнього СРСР з республіки Афганістан та вшанування учасників бойових дій на території інших держав
Сценарій мітингу

15 лютого – день виводу військ колишнього СРСР з республіки Афганістан та вшанування учасників бойових дій на території інших держав: Сценарій мітингу // З Україною в серці: Збірка сценаріїв урочистих мітингів до державних свят. – К.-Херсон: Просвіта, 2015. – С. 6-8.

До меморіального комплексу прибувають воїни-інтернаціоналісти, члени їх сімей, представники політичних партій, громадських організацій, учнівські колективи, мешканці міста.

Шикується почесна варта.

У запису звучать тематичні пісні.

Прибувають керівники області та міста. Лунають позивні з дикторським текстом:

Прощаемся с ними все чаще,

Все меньше и нас, кто в живых.

Сужается круг прошагавших

Дорогой афганской войны.

Но памятью вечной в народе

Живут они – Славы сыны.

В легенды и песни уходят

Солдаты афганской войны.

На майданчик перед пам’ятником виходить актор (молодий чоловік у камуфляжній формі).

Монолог орла-двоглава
Немченко І.В. Монолог орла-двоглава // Немченко І.В. Шлях на Снігурівку: Вірші. Драматичні поеми. — Київ-Херсон: Просвіта, 2014. — С. 117.

Я правнук тих ще доблесних Орлів,
Що все живе довкола себе роздирали,
Утверджуючи світ царів-двоглавів.
Якими б землями не пролітали ми,
Усе своїм по праву нарікали.
Бо ми Орли. Нам суджено такими,
А не інакшими в цім світі бути.
Нехай прозвали нас криваво: «шкуродери».
Хай кажуть дурні все, що забажають.
А ми те чинимо, що нам найліпше,
І за порадами не підем ні до кого.
Оце б то сміх би був на всю планету,
Якби ми стали, ну хоч тими ж Солов’ями.
Ото ще плем’я дурнів несусвітніх.
На чорне їм скажи, що біле — то повірять
Ще й дякувати будуть аж до скону,
Що їм вікно до істини відкрили.
Все плачуть, та ридають, та зітхають,
Село назвали Кіровим
Немченко І.В. Село назвали Кіровим // Немченко І.В. Шлях на Снігурівку: Вірші. Драматичні поеми. — Київ-Херсон: Просвіта, 2014. — С. 116.

Село назвали Кіровим — на честь
Того, кого так Сталін не злюбив,
Того, кого підступно він убив
І у Сірка не позичав очей.
Бо вмів той вождь із юних ще років
Чинити злочини та розставлять пастки.
Став майстром провокацій, ницих зрад
І лицемірно-нищівних тирад.
Не вбив би Кірова, — знайшовся б інший хтось,
Кого прибрати «задля справи» б довелось.
Бо пелька Сталіна — страшна та ненаситна —
Жадала проковтнуть хоч і півсвіту.
Тож веселіш ставало йому жити —
Мільйонів долі жартома вершити.
Пів-України знищив залюбки
Під вивіскою милості й турботи —
Не варвари набігли а чи готи —
Прийшли її згубить більшовики.
І стільки полягло у бойні злій
Сніданок комунара
Немченко І.В. Сніданок комунара: (фантазія на теми М.Куліша) // Немченко І.В. Шлях на Снігурівку: Вірші. Драматичні поеми. — Київ-Херсон: Просвіта, 2014. — С. 114.

ВІТРИ ІСТОРІЇ


Сніданок комунара

(фантазія на теми М.Куліша)

Скришені зуби в охлялого неба.
Ласі білявки — хмарки-сахарини —
Виснуть і тиснуть на очі, на ребра,
На півзотлілу думку дитини.
Ні, не дитятко лежить на травиці —
Вже й перший вус ген чорніє козачо.
Тільки… щось миршаве, кволе, безлице.
Що то з тобою зробилось, юначе?
Тіло жовтаве, немов із трупарні,
Але живе і вмирати не хоче.
Ворон махнув потойбічно-примарно:
«В інші світи понесу твої очі».
Глянув іще раз у небо самотнє,
Наче зів’яла напровесні квітка:
«Дайте поїсти, дяді і тьоті!
Я за комуну…» — Та голод не тітка…

Персоналії: 

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 115 книг;
1,417 статей;
327 авторів.

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Яндекс.Метрика


Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2013-2014 (4) 2014-2015 (10)