Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Василенко. Усе царство — за коня!
В.Плаксєєв, В.Кулик. А стежечка біжить від літа
Микола Братан. Футбол з парасолькою
Олег Лиховид. Політичний компас виборця
Валентин Плаксєєв. Лети, моя пісне, лебідкою!
Сергій Гейко. Проти комунізму та російського шовінізму

Каховка

Бериславсько-Каховська переправа та її значення у розвитку ярмаркової торгівлі на півдні України

Шевченко В. Бериславсько-Каховська переправа та її значення у розвитку ярмаркової торгівлі на півдні України // Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4. — К.–Херсон–Берислав: Просвіта, 2005. — С. 182-188.

Шевченко В. Бериславсько-Каховська переправа та її значення у розвитку ярмаркової торгівлі на півдні України // "Південний архів". — Херсон. Вип. 13, 2004.

На Нижньому Дніпрі головні переправи знаходились у місцях перетину ріки чумацькими шляхами. Велике значення мала переправа у Херсоні, звідки чумаки переправлялися через Дніпро до Голої Пристані для подальшого прямування до Криму. Не менш відомою була Кам’яно-Нікопольська переправа. А між ними знаходилась ще одна, не менш важлива, й не менш знаменита. В різні часи вона мала різні назви: Таванський перевіз, Кизи-Керменський перевіз, Бериславська переправа.

В той час, як інші переправи губили своє значення, чумацький шлях до Берислава все більше привертав до себе торговельний рух. Починаючись з переправи через Дніпро від Кременчука, він йшов на Жовті Води, Кривий Ріг, уздовж Інгульця, через Давидів Брід у Берислав і Каховку, де об’єд­ну­вався з Кримським трактом.

Переправа, переправа…

Гейко А. Переправа, переправа… // Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4. — К.–Херсон–Берислав: Просвіта, 2005. — С. 161-175.

Що між сучасними Бериславом та Каховкою здавна існувала переправа, — відомо усім. Сама ж історія перевозу якось раніше майже не досліджувалася.

Бериславська гіпаріонова фауна

Солодка Т. Бериславська гіпаріонова фауна // Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4. — К.–Херсон–Берислав: Просвіта, 2005. — С. 7-9. 

У 1951 році в районі будівництва Каховської ГЕС біля Берислава було виявлене нове місцезнаходження гіпаріонової фауни у верхньосарматських відкладах. Вивчення наземної фауни у відкладах верхнього сармату має значення для з’ясування стратиграфії і особливо при відтворенні ландшафтних та кліматичних умов півдня України у міоценову епоху.

Розкопки Бериславської гіпаріонової фауни проводилися під керівництвом академіка Л.Короткевича. Під час експедиції інституту зоології АН УРСР у 1952-53 рр. під керівництвом професора І.Г.Підоплічка та за участю в окремі роки В.А.Топачевського, В.Н.Бондаренка та А.І.Шевченко усього розкопано площу у 226 кв.м, на якій знайдено понад 5000 кісток, що належали 95 особам різних тварин.



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)