Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Вісник Таврійської фундації. Випуск 12
Іван Немченко. Корсунські світанки
Микола Братан. Від сонця до сонця
Вишиванка. Число 3
Микола Василенко. Лаодика - царица Селевкидии
Микола Кабаків. Переяславська угода 1654 року

праця

В житті важлива кожна мить
Анастасьєв А.М.
В житті важлива кожна мить // Анастасьєв А.М. Просто життя. — К.-Херсон: Просвіта, 2013. — С. 62-63.
На пострадянському дереві виросла і молодо забуяла на весняних вітрах перемін нова віть тисячолітнього народу. Знайомлюся з представницею першого дорослого покоління незалежної держави і мимоволі перефразовую відомі слова класика: Я знаю — Україна буде, я знаю — їй процвітати, якщо у неї є такі люди!..
Обжинки
Анастасьєв А.М.
Обжинки // Анастасьєв А.М. Просто життя. — К.-Херсон: Просвіта, 2013. — С. 61.

Відгуготіло бронзове багаття жнив. За давньою традицією жниварі, розстеливши на стерні брезент, накрили імпровізований стіл. Ветеран фермерської асоціації обвів поглядом молодих механізаторів і задоволено посміхнувся: “Немає переводу хліборобському роду...”. Здається, недавно ці хлопці під стіл пішки ходили, а сьогодні, дивись, справжні степовики: міцні, витривалі...
— Молодці, синки! Добре потрудилися...
Ода рукам і камінню
Анастасьєв А.М.
Ода рукам і камінню // Анастасьєв А.М. Просто життя. — К.-Херсон: Просвіта, 2013. — С. 58.

Коли мій пращур вперше каменюку
Передніми кінцівками підняв,
Відтоді не кінцівки вже, а руки
До різних призвичаїлися справ.
Часи минали, і зростало вміння:
У ворога чи в звіра звідусіль
Летіло з рук пожбурене каміння,
Влучаючи на відстані у ціль.
Спалахували й гасли зорі в небі,
Збігали часом ери і віки.
Далекий пращур завжди мав потребу
Міцної дружби Каменя й Руки.
Одне об одне вдарилось каміння,
Сипнули іскри в жмуток бур’яну,
І вже вогню ясне палахкотіння
Осяяло пещеру кам’яну.
Звичайне житло і розкішні храми,
І бруком міцно вимощений шлях...
Усюди він — його величність Камінь.
На нім — відбитки Рук у мозолях.

Погожим весняним днем польовим шляхом їхав похилих літ селянин і віз додому кілька саджанців фруктових дерев. Дорога неблизька і селянин зупинився на узбіччі відпочити. “А що, як я тут посаджу молоду вишеньку? — подумав він. — Нехай виросте велика і розлога, сягає корінням глибини. Щовесни тішитиме людей білим шумовинням цвіту, а спекотного літа можливо хтось із подорожніх у її затінку приляже відпочити. Скуштувавши соковитих ягід, згадає мене добрим словом… А втім, звідки він знатиме, що саме я посадив цю вишню?..” — завагався селянин і вже хотів їхати далі. Кілька хвилин стояв у роздумах і нарешті вирішив: “Якщо й не згадає — не буде лиха…Все одно я вишню посаджу…”



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)