Філософські мотиви присутні чи не в усіх прозових творах Віри Вовк, – сама вона є особистістю зі світоглядом наскрізь філософічним, – проте найбільш виразно вони окреслилися в двох її пізніших романах – «Вітражі» (1968) та «Старі панянки» (1995) й двох збірках «фантастичних оповідань» «Святий гай» (1983) і «Карнавал» (1986). Ці твори в певному сенсі являють собою переходи одне до одного.