1
Вервечкою
прошкує через степ
неквапний караван курганів,
що згорбились
під тягарем тисячоліть.
“Звідки й куди несуть вони
Вантаж свій загадковий?” —
Замислився допитливий юнак
З очима синіми,
як це таврійське небо.
2
Таврійський степ
пронизаний стрілою
асфальтного шосе.
Біжать на швидкостях шалених колісниці.
У кожної — табун кентаврів під капотом.
Услід їм дивиться дідусь з відцвілими очима
— Куди це всі так поспішають?
