Берислав

Хтось сказав, що люди в Україні за часів комуністичної тиранії поділялися на тих, кого убивали і тих, хто убивав. Перелопативши сотні, ба, навіть тисячі архівних документів 20-30-х років ХХ століття з минулого Херсонщини і Бериславщини, маю право заявити, що автор цього вислову був беззастережно правий!

З протоколу № 46/40 засідання Бериславського райвиконкому від 30 листопада 1927 р.:

Про підсумки місячника безпритульним

"1. Відмітити, що місячник пройшов мляво, в наслідок якого зібрано тільки 122 крб. 42 коп., в зв'язку з тим, що одночасно скупчилося де-кілько компаній.

2. Зовсім мляві участь прійняла в переведенні цієї кампанії профспілки "Металіст та Тягинська с/р, Костирська і Червоно-Костомарівська.

"Его Сиятельству
Господину Новороссийскому и Бессарабскому
Генерал Губернатору, Генерал Адъютанту
и Кавалеру Графу
Михаилу Семеновичу Воронцову

Поверенных общества Земледельцев
Колонии Нового Берислава Бороха
Кагана и Абрама Мошевича

П р о ш е н и е !

"Районная конференция учителей

(Берислав)

20-го сентября состоялась 2-я районная конференция учителей Бериславского района.

По докладу секретаря паркома о международном положении конференция приняла резолюцию, в которой, между прочим, сказано:

"Мы, учителя, разъезжаясь на места, в гущу крестьянства, для преподавательской работы, говорим рабочему классу и Красному воину:

1. М.П.Оленковський. Пам'ятки мезоліту та неоліту. - Херсон, 1992.

2. М.П.Оленковський, С.Ж. Пустовалов. Пам'ятки енеоліту та ранньої бронзи. - Херсон, 1993.

3. М.П.Оленковський. Пам'ятки середньої та пізньої бронзи. - Херсон, 1993.

4. Н.О.Гаврилюк, М.П.Оленковський. Пам'ятки скіфів. - Херсон, 1992.

5. З.С.Орлова, И.Д.Ратнер. Из истории заселения Херсонщины. - Херсон, 1993.

6. Е.Будько. "Зде почивает раб божий атаман кошевой..." // Україна, 1994, №2.

7. К.Иванов. Шведы со Змеевки // Вокруг света, 1992, № 3.

Василь Решетников — уродженець Шереметівського району Татарстану, із сім’ї колгоспників, у 1940 році 19-річним юнаком був покликаний на військову службу до Червоної армії. Брав участь в обороні Одеси, Криму; там і потрапив у полон під Армянськом. Гнаний окупантами разом з іншими військовополоненими через Джанкой, Іванівку до Каховської в’язниці. Судилося йому побувати і у Бериславі, про що й повідав у своїй книзі „Русскій солдат”, уривок з якої друкується уперше.

Жили ми тоді в Любимівці Каховського району. Потрапив мій батько під розкуркулювання у 1932 році; було у нас троє коней, дві корови. Приїхали, забрали усе. І на початку 1933 року ми втекли у Червоний Маяк. Швидко втекли. У Червоному Маяці було важко - 10 грамів хліба давали і молоко. Там племрадгосп був. Ми в нього вступили. У Червоному Маяці люди майже й не мерли, там хороше село було, всі в радгоспі були.