Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Анатолій Анастасьєв. Борозенське - це з-під лемеша
Нариси з історії Бериславщини. Випуск 3
В’ячеслав Друзяка. Україна – мій біль і надія
Анатолій Суганяк. Атом любові
Вісник Таврійської фундації. Випуск 3
Микола Швидун. Ти до мене прийшла

Бериславщина

Історія газетним рядком

ПРО ЩО ПИСАЛА ГАЗЕТА "СОЦІЯЛІСТИЧНА ПЕРЕМОГА" у 1933 РОЦІ

 

ЯК МАРКСІВЦІ ПРИВЧАЮТЬ КОРІВ

Правління артілі "К.Маркс" для забезпечення весняних робіт тяглом "ретельно" привчає корів до роботи в ярмі. Для цього управа обрала комісію і заявила: "тепер нас не займайте, на це є комісія".

А комісія в складі Брем, Волфамарш Шульц, Загіф теж нічого не роблять, сподіваються, що все зроблять кіньми, а не кіньми, так трактори пришлють. Завдяки цьому зрушень в роботі нема.

ЧЕРНЕНКО.

 

Свідчення жертв голодомору

 

Жили ми тоді в Любимівці Каховського району. Потрапив мій батько під розкуркулювання у 1932 році; було у нас троє коней, дві корови. Приїхали, забрали усе. І на початку 1933 року ми втекли у Червоний Маяк. Швидко втекли. У Червоному Маяці було важко - 10 грамів хліба давали і молоко. Там племрадгосп був. Ми в нього вступили. У Червоному Маяці люди майже й не мерли, там хороше село було, всі в радгоспі були.

"Партія - наш рулєвой"

 

Довгі часи комуністичного засилля фраза, винесена у заголовок, була неодмінним атрибутом відповідного "виховання" як підростаючого покоління, так і дорослих. "Комуністом хочеш стати - треба багато знати" - гасло, яке нав'язували заледве не з дитячого садка. ВКП(б), затим КПРС була єдиною, отож правлячою і, як зараз прийнято говорити, - державною партією в СРСР. Людей туди, особливо в останні десятиліття, приймали буквально скопом. Але, якщо верхи бачили занадту запопадливість низів, починалася партійна чистка. Такі проводилися й тоді, коли потрібно було провести якусь значну кампанію або переключити увагу людей від їх негараздів на щось начебто стороннє, а насправді таке, яке ще збільшує вагу тих негараздів. І тоді з партії виключали також скопом, як і приймали.

Тягинка: Голодомор 1932-1933 років

Гайдученко Ю. Тягинка: Голодомор 1932-1933-го // Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4. — К.–Херсон–Берислав: Просвіта, 2005. — С. 267-276.

Гайдученко Ю. Тягинка: Голодомор 1932-1933-го // Голодомор 1932-1933 років на Бериславщині. - К.-Херсон-Берислав: Просвіта, 2008. - С. 44-62.

Тягинка - село на Херсонщині, яких багато в нашій Україні. У ХІХ ст. Тягинка була волосним містечком Херсонського повіту Херсонської губернії. У 1886 р. у ньому налічувалося 220 дворів і 1241 мешканець ("Волости и важнейшие поселения Европейского Статистического Комитета", 1886). Населення дуже швидко змінювалося і за даними перепису 1897 р. становило уже 2015 осіб (з них 1033 чоловіків і 982 жінок). Займалися вони землеробством, рибальством, торгівлею (біля десятка торговельних підприємств, прибуток яких перевищував 50 тисяч карбованців). В якості волосного містечка Тягинка мала земську і церковно-парафіяльну школи, земський лікувальний пункт, поштове відділення.

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)